Дмитро Анатолійович Жуков - Небо над Іраном ясне

вони отримали ісламське виховання. Ось так само, якби Командувач Вірними гинув і сотні разів повертався до життя, він залишався би все тим же Командувачем Вірними. Але убийте байдужу людину, поверніть її до життя, і вона залишиться якою була, байдужою.

        Ми страждали і продовжуємо страждати від всіх цих нещасть, перебуваючи в руках тих урядів, глави яких підписали Декларацію прав людини і голосно продекламували право людини на свободу. Спершу нещастя приносили нам англійці (до тих пір, поки не втратили впливу в нашій країні), а тепер росіяни, з одного боку, і американці, з іншого. Ось хто винен в нашому приниженні. Якби вони не захищали і не підтримували іранських правителів, то з тих народ здер би шкіру живцем. Це уряд Ірану надав абсолютний імунітет американським радникам, за що йому дали трохи доларів, і можна побачити, як багато американських чиновників тепер в Ірані і яке величезну платню вони отримують!

        Наша проблема така - наше казначейство спустошується, щоб набити кишені Америки, а той дріб'язок, яка залишається, зникає в кишенях шаха і його банди. Вони купують собі вілли і все інше за кордоном, їх банківські рахунки поповнюються народними грошима, а країна тягне злиденне існування. У той же час вони невпинно проголошують: "Іран - одна з найбільш передових країн в світі. Тепер вона на одному рівні з Америкою або, принаймні, з Японією" (або навіть, може бути, трохи більше передова, ніж Японія). Але абсурдність цих слів і дурні докази таких тверджень очевидні для всіх. Навіть бакалійник на розі скаже вам, що шах верзе нісенітницю, що "він безсоромно бреше, але хіба його виправиш?"

        Після цих подій, загального страйку і закриття крамниць, в завтрашніх газетах ви побачите все ті ж гучні твердження: "Ми користуємося підтримкою всієї нації, всіх людей, за винятком деяких індивідуумів, які помиляються. По-справжньому освічене духовенство підтримує нас, а решта - реакціонери, включаючи улемів і релігійних авторитетів Кума, які оголосили страйк. Справжні релігійні вчені (так їх називають) знаходяться в згоді з нами". Проблема тільки в тому, що "справжніх" релігійних вчених можна знайти лише в газетах. На яких це "справжніх" релігійних вчених вони посилаються? Як може будь-який мусульманин погодитися з вбивствами? Так, в деяких випадках мусульманин або вчений боїться і не висловлюється, але в інший час він же не боїться і висловлюється. Часом семінарист боїться вийти з дому, але приходить день і він перестає боятися і голосно протестує! "Згода" - слово невірне: навряд чи який вчений погодиться з тим, що відбувається. Чи можна бути релігійним вченим і погодитися з побоїщем? Чи це можливо? Чи може хто-небудь, що вірить в іслам, погодитися зі скасуванням ісламського календаря і користуватися календарем невіруючих? Чи може будь-який мусульманин погодитися зі скандальним зриванням хусток з жінок? Самі жінки Ірану піднялися проти шаха і кричать: "Ми не хочемо так жити! Ми хочемо бути вільними!" На що отримують незрозумілу відповідь: "Але ви вільні! Ви всього лише не можете ходити в школу, прикрившись чадрою або хусткою!" І ви називаєте це свободою? В Ірані я не мав права говорити про справжній стан справ. Шах і його уряд - це якісь паскудні чудовиська, назву яким важко придумати.

        Наша країна знаходиться в жахливому становищі, і ми стикаємося з багатьма труднощами. Лише Бог знає, які труднощі відчувають люди, мені відома лише мала частина їх. Наприклад, мені розповідають: "Ми хочемо побудувати сховище для води в такому-то і такому-то місці, тому що у людей немає води, і жінкам доводиться ходити по воду за шість кілометрів". Якщо у людей навіть води немає, то що говорити про електрику або пристойні дороги. Є вони? Ні, люди, по суті, обходяться без усього цього!

        Не дивіться на ту частину Тегерана, де зовні, принаймні, все в порядку, зверніть увагу на інші частини міста. Підіть і подивіться на ці хатини, ці земляні нори, в яких живуть люди. Щоб дістатися до їхніх помешкань, треба здолати сотню ступенів, спускаючись під землю. Там страшно жити! Люди роблять житла з рогожі або глини, щоб якось приховати бідних дітей. Так, я говорю про Тегеран, а не про яке-небудь село чи містечко. Таке життя в Тегерані!

        Коли ви в'їжджаєте в місто, ви бачите автомобілі і пристойні фасади, але ви не бачите, що на задвірках. У тамтешніх жителів немає проточної води для пиття. Їм доводиться брати глечик, дертися по сотнях сходинок до джерела води, а потім з повними глечиками йти вниз. Уявіть собі бідну жінку, яка в зимову негоду бреде вгору по воду для своїх дітей. Надійна людина, керівник релігійних зібрань в районі Памнара, розповів мені, як одну сім'ю вигнали з такої нори. Бідняк зі своєю дружиною і дітьми сиділи посеред вулиці, поки не зібрався народ і їм не допомогли влаштуватися. Їм не дозволили жити в земляній норі. Навіть її забрали! Ось вам і "прогресивна" країна, ось вам і її столиця Тегеран. В одній з урядових газет писали, що в деяких районах країни - не пам'ятаю точно де, але, здається, в Шуштарі, коли люди прокидаються вранці, їм доводиться промивати уражені трахомою очі їхніх дітей сечею, інакше ті не можуть відкрити очей. Така наша передова і прогресивна країна! Сеча використовується для вмивання, тому що не вистачає води.

        Наша країна дійсно так бідна? Куди діваються всі її гроші? Наша країна володіє океаном нафти. У неї є залізо, дорогоцінні метали та багато іншого. Насправді Іран - багата країна. Але так звані "друзі людства" призначили свого агента правити нашою країною, щоб не дати бідним використовувати її багатства. Все повинно піти в кишені її господарів і бути витрачено на їх задоволення. Залишається мала частина багатства, та й ту забирають шах і його банда. Хоча порівнянно це дрібниця, але її вистачає на придбання вілл, палаців, маєтків, які очікують їх відвідувань, на додаток до великих банківських рахунків - так, вони люди і справді забезпечені. Вони морочили людям голови свого часу, кажучи, що Картер зробить те-то і те-то і прийме будь-які заходи, якщо прийде до влади. Однак, ставши при владі, він ясно сказав (у брехунів коротка пам'ять): "Питання про права людини не повинно підніматися в тих країнах, де знаходяться наші військові бази, про права людини не можна навіть згадувати". Але врешті-решт свобода - це частина прав людини. Спершу він сказав, що права людини невід'ємні, а потім додав: "Я не хочу чути про права людини". Зрозуміло, він має