Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Король Регнарт здіймався над полем битви, а його магія розросталася, поглинаючи все навколо. Темрява струменіла з його тіла, спотворюючи реальність, змішуючись із криками солдатів, що в паніці відступали.

Ліра відчувала, як її власна сила реагує на цю темряву. Вона вже бачила щось подібне—неконтрольовану, хижу магію, що пожирає свого власника. Але тепер вона знала, що робити.

— Регнарте, зупинись! — крикнула вона, роблячи крок уперед.

Король лише засміявся.

— Ти не змусиш мене скоритися, дівчисько!

Він різко махнув рукою, і хвиля чорної магії ринула вперед.

Ліра підняла руку, створюючи перед собою щит, але цього разу вона не боролася з темрявою. Вона прийняла її. Її магія не відштовхувала силу короля, а поглинала її, розчиняючи у власній рівновазі світла і тіні.

— Що?.. — Регнарт на мить затнувся, відчуваючи, як його магія слабшає.

Ліра скористалася моментом і метнула вперед чистий потік своєї сили. Він був не просто світлом чи темрявою—він був гармонією обох.

Король не встиг захиститися.

Його тіло скував магічний потік, і він завмер, а його темрява почала руйнуватися.

— Це… неможливо… — прошепотів він, відчуваючи, як його сила залишає його.

Ліра зробила останній крок.

— Ти сам зробив свій вибір, — сказала вона.

Вона відпустила останній імпульс магії, і темрява короля розпалася, залишаючи тільки слабку, змучену людину.

Регнарт упав на коліна.

— Ні…

А потім, без жодного слова, звалився на бік, втрачаючи свідомість.

Тиша запала над полем битви.

Ліра важко дихала, відчуваючи, як втома накриває її з головою.

І тоді, ніби хтось порушив закляття, солдати повстанців підняли зброю й закричали.

— Король переможений!

Гул голосів заповнив простір.

Ліра вперше за довгий час дозволила собі посміхнутися.

Війна закінчувалася. Але що чекало попереду?