Діана Козловська - Сьома команда, Діана Козловська

Я бачу як маска Какаші здіймається – він усміхається нам, наче прагнув саме цієї відповіді. Наруто кладе свою руку на моє плече та голосно викрикує від щастя. Я зроблю будь-що заради своєї команди! За життя дуже рідко зустрічаються справжні друзі, тож здатися через страх та зрадити їх – неабияке невігластво!

— Ось тепер, коли всі дійшли згоди, я можу бути відвертим, — задоволено каже наш вчитель. — Відверто кажучи, я боявся, що ранкова ситуація вплине на вашу рішучість, проте, я мав перевірити вас. За десять хвилин до нас приєднаються ще декілька команд, які пройшли перевірку своїх керівників та заслуговують довіри. Сакура має рацію, ситуація не так вже й безвихідна. Ми об’єднаємо наші зусилля й дамо відсіч! Джирая з Цунаде ніколи не опустять руки, дозволяючи керувати ними, наче маріонетками, як влучно зазначив Саске. Їм знадобилося багато часу, аби досягти того, що вони мали на цей день. Проте дорослі не мають права наказувати учням боротися проти системи, якщо останні не мають сили та бажання. Буде дуже складно, але запевняю вас, аж ніяк не нудно!

— Оце мені вже подобається! — горланить Узумакі так, що я затуляю своє бідне вухо через його вереск.

— Та чи не буде викликати підозру те, що декілька груп збираються разом на цьому полі? — питає Саске. — Ми наче на долоні зараз. Усі проходять повз цього місця, повертаючись до гуртожитків, сенсею.

Наруто відходить від мене, прибираючи свою руку. Здається, він напружується через зауваження друга, за мить перетворюючись на версію Узумакі, яка трохи лякає мене. Цей хлопець вражає своїм перевтіленням. Від веселого пустуна не залишається й сліду!

— О, не хвилюйтеся про це! — запевняє нас Какаші. — Ви не розмовлятимете, а лише подивитися на союзників, не викликаючи жодних підозр. На цьому полі мають зібратися усі десять команд, але я викликав вас трохи раніше задля перевірки. Між кураторами існує домовленість. Вони подадуть умовний знак того, що група дійшла домовленості.

— Який саме знак, вчителю? — питаю я, підходячи ближче до команди. — І чи можна дійсно довіряти їм та їхнім кураторам?

Ми уважно спостерігаємо за сенсеєм, який спокійно підіймає праву руку. Це і має бути їхній умовний знак?

— «Вітаю, Какаші», — відповідає вчитель, після чого опускає свою руку. — Все дуже просто та не викликає зайвих підозр. Щось надто дивне безумовно приверне увагу. Стосовно довіри я можу сказати лише одне: вчителі цього закладу на боці Цунаде. Не усім командам буде запропонована ця домовленість з певних причин, але якщо ви побачите умовний знак, вважайте їх своїми союзниками. Гуртом і батька легше бити, еге ж?

Ми замовкаємо, обмірковуючи сказане Какаші. Вперше за цей довгий та виснажливий день я відчуваю надію. Плисти проти течії – важка справа, але саме таким чином можна дістатися вірного берега, а не сподіватися, що тебе не затягне у відкрите море.

Саске звертає нашу увагу на те, що до нас прямує перша команда з трьох дівчат у супроводі свого ментора. Вони спокійно стають поряд з нами, але їхній вчитель не вітається з Какаші, схрещуючи руки на грудях. Отже, вони наші суперники. Дівчата поглядають на Саске, червоніючи від присутності Учіхи. Добре. Слід триматися від нього далі, аби ще й вони не вирішили провчити мене через безглузді ревнощі.

Наруто починає жартувати, щоб якось розрядити напружену атмосферу. Цей шибайголова настільки дзвінко сміється, що навіть Саске не стримує сміх, викликаючи у дівчат відверте захоплення. Вони із захватом спостерігають за хлопцями та за мить вже сміються разом із ними, підходячи ближче. Дівчата зав’язують розмову, а одна з них навмисно відштовхує мене, намагаючись зробити це досить природно: вона дуже занурилася в розмову з хлопцями.

— Вибач! — нещиро промовляє вона, продовжуючи бесіду.

Та хлопці реагують на її вчинок дуже ворожо. Наруто одразу ж притягує мне за руку ближче, обдаровуючи нахабу злісним поглядом. А Саске дивиться на них настільки холодно, що навіть у мене мурахи бігають по тілу. Дівчата помітно блідніють, опускаючи очі.

— Дівчатка, — доброзичливо звертається до них Какаші, намагаючись уникнути конфлікту, — займіть, будь ласка, своє місце біля вашого куратора!

Сенсей усміхається до них через маску, уважно спостерігаючи за тим як вони підкоряються його люб’язному наказу. В мене аж у роті пересихає від напруги. Перелік людей, які мене ненавидять зростає на очах! Проте нервувати довго не приходиться, адже до нас вже прямує ще одна команда. Я бачу усміхненого Рока Лі, який завзято махає мені рукою, варто нашим поглядам зустрітися.

— Вітаю, Какаші! — промовляє вчитель Гай, підіймаючи руку.

Я з полегшенням зітхаю, розуміючи, що Лі наш союзник. Вони стають поруч, проте, крім густобрового хлопця ніхто не звертає на нас уваги. Гай сенсей щось питає у Какаші, починаючи реготати з самого себе.

— Вітаю, Какаші! — голосно промовляє Асума, якого ми навіть не помітили через сміх вчителя Гая та Рока Лі, який невгамовно балакає попри те, що я не підтримую нашу розмову.

Шикамару, Іно та Чоуджі теж у союзниках! Я бачу як хлопці радіють, побачивши вітання Асуми. Звісно, Іно та Шикамару їхні друзі. Неприємно було б почути мовчання сенсея, адже вони товаришують змалечку!

До нас долучається ще чотири команди, займаючи місця на полі, та зависають у тиші. Жоден з менторів не вітає Какаші. Кетсукі Юкі вдивляється мені в обличчя, проте, не виглядає ворожою відьмою, яку я зображала у себе в думках. Відверто кажучи, я не запам’ятала її на вітальній вечірці, адже навіть не знала про її існування. Навіть якби й запам’ятала, ніколи в житті не повірила, що така мила дівчинка може виявитись настільки жорстоким стервом! В неї очі янголятка, а усмішка така лагідна та гарна, що я навіть сумніваюся, що вона спроможна на такі вчинки! Якби хтось з її команди не покликав її на ім’я, я б навіть не зрозуміла, що це і є та Кетсукі, яку усі так бояться! Нісенітниця якась!