Bogdana reider - Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider

 

— Ми не можемо дозволити їм знову втекти, — сказав Дуку, його голос був холодним і жорстким. — Ми повинні знищити їх раз і назавжди.

 

Вентресс кивнула, її очі блищали зловісним світлом. — Я вже розпочала підготовку. Наші агенти працюють над збором інформації. Ми знайдемо їх і знищимо.

 

— Добре, — відповів Дуку, його обличчя було сповнене рішучості. — Ми не зупинимося, поки не досягнемо нашої мети.

 

У цей момент галактика знову балансувала на межі між світлом і темрявою. Але Еніка, Обі-Ван і їхні союзники знали, що їхня любов, віра і рішучість допоможуть їм подолати всі труднощі. Вони були готові до нових битв і випробувань, і їхнє серце билося в унісон з надією на краще майбутнє.

 

— Ми не здамося, — прошепотіла Еніка, дивлячись на Обі-Вана. — Ми продовжимо боротися за те, що правильно.

 

Обі-Ван обійняв її, відчуваючи тепло і силу їхньої любові. — Разом ми зможемо подолати будь-які труднощі. Ми завжди будемо боротися за світло.

 База на Хоті

Працювати з двома падаванами одночасно це цікаво і дарма що одна з них твоя дружина, а другий її брат .

 

Обі-Ван часто жартував про цю ситуацію, хоча добре розумів, що вона несе в собі багато викликів. Він знав, що йому потрібно бути особливо уважним і об'єктивним, щоб не допустити ніяких особистих упереджень впливати на їхнє навчання.

 

— Ми повинні залишатися зосередженими, — сказав він, звертаючись до Еніка та Енакіна під час одного з їхніх тренувань. — Ворог не спить, і ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок.

 

Еніка кивнула, її обличчя було серйозним і зосередженим. — Ми розуміємо, Обі-Ван. Ми готові до всього.

 

Енекін, який завжди був трохи більш зухвалим, усміхнувся і додав: — Ми не дамо інквізиторам жодного шансу, майстре. Ми покажемо їм, на що здатні.

 

Обі-Ван посміхнувся у відповідь, відчуваючи впевненість і рішучість своїх падаванів. Вони були молодими, але вже проявили себе як справжні джедаї. Їхня сила і відданість давали йому надію на майбутнє.

 

— Сьогодні ми будемо відпрацьовувати нові маневри, — сказав Обі-Ван, поправляючи свій світловий меч. — Важливо, щоб ви обидва були абсолютно синхронізовані. Єдина помилка може коштувати нам життя.

Енекін, з типовим для нього самовпевненим виразом обличчя, кивнув:

— Майстре, ми готові. Покажи нам нові маневри Еніка, більш спокійна і зосереджена, підняла меч і приготувалася до тренування.  Сьогодні вона погодилась потренуватися з хлопцями  оскільки  до тренування з Марою залишалося ще декілька годин  вона вирішила взяти участь на тренуванні Обі-Вана та Енакіна  ну як вирішила її буквально притягнув сюди молодший брат  і коли тільки виріс . — МиМи з майстром подумали що тобі теж не завадить тренування сестро.

Еніка хотіла відмовитись знаючі що Обі-Ван буде наполягати на тренуванні з силою .Але знайомий з дитинства погляд сірих очей змусив підкоритися

— Добре мне е година  .Промовила жінка

Обі-Ван злегка кивнув, задоволений, що Еніка погодилася приєднатися до тренування. Він знав, що її присутність тільки посилить підготовку і додасть нових викликів для Енакіна.

 

— Добре, розпочнемо, — сказав він, активуючи свій світловий меч. Блакитне світло залило тренувальну кімнату.

 

Енекін швидко підняв свій меч, його рухи були швидкими та впевненими. Він знав, що тренування з Енікою та Обі-Ваном буде складним, але він був готовий до цього виклику.

 

Еніка активувала свій меч трохи повільніше, але її рухи були точними та витонченими. Вона завжди відрізнялася від братів своєю стриманістю і зосередженістю. Вона знала, що це тренування не просто випробування, а можливість удосконалити свої навички.

 

Обі-Ван почав з простих маневрів, даючи своїм падаванам змогу розігрітися. Але з кожним кроком він ускладнював вправи, вимагаючи все більшої синхронізації та точності.

 

— Відчувайте силу, — нагадував він. — Не дозволяйте своїм емоціям керувати вами. Залишайтеся зосередженими.

 

Еніка та Енекін уважно слухали, намагаючись вловлювати кожне слово. Вони знали, що Обі-Ван завжди був строгим, але справедливим учителем. Його поради завжди були цінними.

 

Раптом, несподівано для обох, Обі-Ван здійснив різкий маневр, атакуючи з двох боків одночасно. Еніка та Енекін миттєво відреагували, їхні мечі зіткнулися з його, створюючи яскраві спалахи світла.

 

— Добре, — відмітив Обі-Ван, відступаючи на кілька кроків. — Ви стаєте краще. Але пам'ятайте, що ворог не буде давати вам часу на роздуми. Ви повинні діяти швидко і рішуче.

 

Тренування тривало ще кілька годин, і коли воно завершилося, всі троє були втомлені, але задоволені. Обі-Ван відчував гордість за своїх падаванів. Вони продемонстрували справжню силу духу і рішучість.

 

— Гарна робота, — сказав він, вимикаючи свій меч. — Ви обидва зробили великий прогрес. Але пам'ятайте, що це лише початок. Ми повинні бути готові до будь-яких випробувань.

 

Еніка та Енекін усміхнулися, відчуваючи, що їхні зусилля були не марними. Вони знали, що попереду ще багато роботи, але вони були готові до неї.

 

Після тренування Еніка підійшла до Обі-Вана.

 

— Дякую за тренування, — сказала вона, її голос був теплим і вдячним. — Це було важливо для нас обох.

 

Обі-Ван усміхнувся у відповідь, відчуваючи тепло її слів.

— Енакін  іди мені треба потренуватися з Енікою 

— Я думала ти жартував коли казав що  будеш з нову тренувати мене в корисні силою 

— Люба з кільки років ти мене знаєш 

- з 9 років . відповіла вона 

— Тоді ти повинна памʼятати що я не жартую коли діло заходить до твоєї безпеки  . Наші вороги стають небезпечнішими, а оскільки ти майже не користувалась силою ці 17 років то твій звʼязок силою майже ослаб . Я навіть забув коли останній раз відчував тебе в силі .