Мирон Козак - Дворіччя. Книга українця

Згадалися й слова великого російського поета Олександра Пушкіна:

У Дворіччі, як і в кожному українському селі чи місті, є землетрудичі і грошороби. Слово «землетрудичі» прийшло до нас із дощок правдодатних Велесової Книги: «Так захотіли ті пращури огнищанами стати і бути землетрубичами».

Землетрудичі — укорінені люди, здатні до самостійного мислення. Вони — основа нації. Грошороби можуть мати сім найвищих освіт і знати три іноземні мови, але вони тільки «роблять гроші», вічно служать Мамоні, не маючи ані секунди навіть для півдумки про Вічне. Гроші каструють душі. Як правило. Хоча з кожного правила є винятки...

(Я дуже радив би тим грошоробам — на кожен сон грядущий — уважно вдивлятися в однодоларову купюру США — символ грошей і фінансової могутності. На її зворотньому боці намальована єгипетська піраміда, а над нею — всевидяще око. Чиє?

Над оком напис із 13 букв «ANNUIT COEPTIS». У перекладі з латині це значить «він покровитель наш». На піраміді — 13 сходинок, американський орел тримає щит з 13-ма смугами, у кігтях орла — гілка акації з 13-ма листками і 13-ма стрілами, у клюві хижого птаха — стрічка з масонським лозунгом «єдність в багатоманітності». Над головою орла сіяє шестикутна зірка Давида з 13-ти масонських пентаграм (п’ятикутних зірок). Сатанинське число 13 (в народі — чортова дюжина), яке так виразно домінує на американському доларові, дає нам відповідь на питання, чиє ж око так неусипно стежить за грошоробами. Це око «князя світу цього» — Сатани, Диявола, Люцифера!

Число 13 на однодоларовій купюрі США ви знайдете рівно шість разів. Тепер згадайте те місце з біблійного Одкровення Івана Богослова, де з книги у Божій правиці розкриваються шість печаток і з’являються шість нещасть.

До 1930 року на доларі не було усієї тієї чортівщини — там мирно паслося стадо бізонів. Новий «дизайн» купюри було введено з ініціативи тодішнього віце-президента США відомого масона Генрі Уоллеса. Дуже показово і зовсім не випадково, що у тому ж 1930 році у центрі Москви також з’явилася зрізана піраміда — мавзолей Леніна. Коли рили для нього яму, прорвало каналізаційні труби, з яких у котлован витекли тонни фекалій. Московський патріарх Тихон убивчо лаконічно прокоментував цей факт: «По мощам u єлей»...

У 1995 році на двадцятигривневій купюрі українських грошей, праворуч від портрета Івана Франка, раптом з’являється масонський трикутник. Навіщо? Кажуть, що для сліпих. Але ж вони користуються шрифтом Брайля, а не масонською символікою...

Трикутник, до речі, масони запозичили з конструкції так званої зірки Шрі-Янтри, яка була відома індійським і тибетським мудрецям ще за півтори тисячі років до нашої ери. Та зірка починається з крапки, що символізує зіницю всевидящого ока. А потім будується виключно з трикутників. Геометричні головоломки зірки Шрі-Янтри учені якось розгадують. А от збагнути її містичну силу людський розум не здатен. У масонів кількість трикутників залежить від кількості їх лож. На українській гривні поки що один трикутник...

Мали би прислухатися метушливі грошороби й до слів мудрого американця Генрі Торо: «Багатство людини вимірюється кількістю речей, від яких вона змогла відмовитися».)

...Майже сімдесят років тому мудра французька жінка Сімона Вейль написала: «Укорінення — це, мабуть, найважливіша і найменш визнана потреба людської душі, одна з тих, які найважче піддаються означенню. Людина має коріння через реальну, активну та природну участь в існуванні спільноти, яка зберігає живими деякі скарби минулого й деякі передчуття майбутнього».

Зараз відбувається протиприродний процес розкорінення. Пані Вейль пише ніби про нас і про наші дні!

«...У наших краях у наші дні, без усяких завоювань, існують дві отрути, що розповсюджують цю хворобу. Перша — гроші. Гроші руйнують коріння скрізь, куди вони проникають, замінюючи всі рушійні сили одним бажанням — заробляти. Воно без зусиль перемагає всі інші, оскільки вимагає значно менших зусиль уваги.

...Другим чинником втрати коріння є освіта, так, як її розуміють сьогодні. У наші дні людина може належати до так званих освічених кіл, не маючи, з одного боку, ніякого уявлення про людське призначення і, з іншого, не знаючи, що не всі сузір’я видно у будь-яку пору року...

Те, що сьогодні називають „освічувати маси“, означає взяти сучасну культуру, розроблену в цьому закритому, зіпсованому, байдужому до істини середовищі, позбавити її тієї частки чистого золота, яку вона ще може містити (операція, що називається популяризацією), і запхати отримані залишки у пам’ять тих нещасних, які бажають навчатися, на зразок того, як вкладають їжу у рот пташенятам».

Сучасна освіта не вчить людину самостійно мислити. Не вчить задумуватись над ВІЧНИМ. Бо грошоробам (особливо правлячим) не потрібні люди, здатні до самостійного мислення. Їм потрібен «електорат», голови якого можна забивати будь-яким мотлохом. Але:

Таку пересторогу я чув з уст однієї дуже чистої жіночої душі ще в Москві, у пам’ятні роки мого студентства.

(Та ж жінка читала мені й такі вірші: