Автор невідомий - Епоси, міфи, легенди та сказання - Старша Едда. Епос

id="id73">

2

Себто «люди». Дослідники вбачають у ньому прабатька людей, що діє у «Пісні про Ріґа», давши початок трьом соціальним прошаркам: рабам, селянам і воїнам. Він «народився від дев'яти матерів», належить до божественного племені асів, виконує функцію вартового Асґарду, садиби богів, має провістити Раґнарьок, засурмивши у ріг Ґ'яллархорн.

3

Вальфадр (Valföðr) — епітет Одіна, дослівно «Батько Полеглих». Це вказує на редуковану хтонічну природу цього персонажа: Одін є господарем Вальхалли, чертогу мертвих, що полягли на полі бою, тобто божеством смерти.

4

Йотуни (jötunn, jötnar) — велети, тролі; назва, імовірно, походить від jötпа «жерти».

5

Древо межі (mjötvið) — не зовсім ясно, про що саме йдеться. Дослівно mjöt — «межа», viðr — «ліс, дерево, деревина» залежно від контексту; відтак може йтися про 'світове дерево' скандинавської міфології, ясен Ас Іґґдрасіль, чия крона розкинута над усім світом і позначає його межі; утім, декотрі дослідники вбачають тут алюзію на поняття mjötuðr — «розподільник», у ширшому сенсі — «божество», тут — на думку, зокрема, Ричарда Клісбі — «бог Нижнього світу, Плутон нордичної міфології, який дав початок усім речам (Хеймдалль?)».

6

Бора сини — Одін, голова германського пантеону, та його брати Вілі й Be.

7

Мідґард (Miðgarð) — світ людей; дослівно «Середня садиба».

8

Ночі й нащадкам (її) — тобто ночі і дню; вважалося, що день і пори дня — діти ночі, оскільки темрява старша за світло.

9

Тевлі (töflur) — тавлеї, настільна гра на кшталт шахів.

10

Турси (purs, pursar) — те саме, що йотуни, тролі тощо.

11

Йотунхейм (Jötunheim) — країна («домівка») турсів, один з дев'яти світів скандинавської міфологи.

12

Дверґи (dvergr, dvergar) — карлики, гноми (пор. англ. dwarfs, нім. Zwergen). Чарівний народ хтонічної (підземноі) природи. У нинішньому перекладі цей термін залишено неперекладеним, щоб уникнути небажаних асоціацій (так, гноми — то є радше казкові створіння, аніж епічні; карлики ж — це передусім homo sapiens із браком соматотропіну).

13

Кров Бриміра — море, кістка Блаїна — гори; Бримір і Блаїн — інші імена прадавнього велета Іміра, з тіла якого Одін, Вілі і Be створили світ людей.

14

Аск і Ембла — дослівно «Ясен» і «Верба», перші люди на світі, нордичні Адам і Єва.

15

Хто такі Лодур і Хенір — достеменно невідомо. Припускають, що Хенір — це Хеймдалль, а Лодур — інші ім'я Локі, божества полум'я, хитрости та підступу.

16

Урдбрунні (Urðarbrunni) — чарівне джерело у корінні світового дерева, дослівно «Джерело долі».

17

Ідеться про норн, богинь долі, яких можна ототожнити з елінськими мойрами; їхні імена означають, відповідно, «Доля», «Становлення», «Обов'язок».

18

У строфах 21-24 йдеться про війну між двома племенами богів — асами та ванами. Ґулльвейґ — золотоволоса красуня, що уособлює жагу до золота, яку вани підіслали до асів, щоби посіяти розбрат. Хейд — інше її ім'я, що означає «ясна, яскрава, блискуча». Одін тричі намагався позбутися її (колов списом і спалював тіло), та вона жива і досі. Зрештою аси та вани уклали мир і обмінялися заручниками.

19

Слух Хеймдалля — імовірно, йдеться про ріг «Ґьяллархорн» («Гучний ріг»), у який Хеймдалль має засурмити, коли почнеться кінець світу.

20

Застава Вальфадра (Батька Полеглих, себто Одіна) — око Одіна, що він його заставив Мімірові як платню за ковток з джерела мудрости.

21

Валькірії (valkyrjur) — дослівно «Ті, що обирають полеглих», богині долі (норни), що супроводжують убитих до Вальхалли, язичницького раю для героїв.

22

Ґоти — великий східногерманський племінний союз, у поезії також: воїни. Отже, валькірії вирушають на поле битви.

23

Бальдр — син Одіна, бог світла, радости й весни. Фріґґ, матір Бальдра, так любила своє чадо, що взяла присягу з кожної істоти на світі, включно з тваринами, рослинами і металами, що ніхто не завдасть йому шкоди. Не спитала лише омелу, бо та тоді була ще надто мала, щоб відповідати за свої слова. Локі дізнався проте і вклав пагін омели в руку сліпого Хьода, брата Бальдра. Боги саме бавилися, жбурляючи в Бальдра каміння і списи та радіючи, що ніщо йому не шкодить. Хьод жбурнув пагін омели і вбив Бальдра (імовірно — отрутою, яку містить омела). Згодом аси відплатили Локі за це (строфи 34 і 35).

24

Слід (Sliðr) — «лютий, жорстокий».

25

Нідавеллір (Niðavöllum) — «Поля мороку» (дослівно «Поля, не осяяні місяцем»).

26

Сіндрі — один із дверґів; «родичі Сіндрі» — дверґи.

27

Окольнір (Ókólnir) — «Той, що не замерзає» (імовірно, йдеться про лавові поля поблизу вулкану).

28

Настрьонд (Nóströnd) — «Берег мертвих».

29

Ярнвід (Járnviðr) — Залізний ліс, обійстя тролів, відьом та інших сил зла.

30

Фенріра рід — нащадків великого вовка Фенріра, сина Локі: вовків і пса наймення Ґарм; коли почнеться кінець світу, Фенрір з'їсть сонце, а Ґарм — місяць.

31

Тут може ітися про сонячне затемнення.

32

Гуллінкамбі — «Золотий гребінець».

33

Батько Дружин (Herjaföðr) — Одін.

34

Альви (alfr, alfum, álfar) — молодші божества (пор. англійське elves), духи природи, повітря, стихій. Щоправда, частіше згадуються у казках, ніж в епосі; в «Еддах» під цим словом, імовірно, радше маються на увазі саме дверґи, а не álfar ісландського фольклору.

35

Тінґ (þing) — народні законодавчі й судебні збори, рада, віче.

36

Йормунґанд (Jörmungangr) — дослівно «Кий/посох землі», велетенський морський змій, що оперізує своїм тілом весь світ.

37

Наґльфар (Naglfar, від паді «ніготь» і fara «рушити») — корабель, збудований з нігтів мерців (або обшитий ними по облавку), на якому сили зла з країни Хель вирушать на останню битву.

38

Муспелль, Муспеллір (Múspellir) — ім'я вогненного велета, а також країни його мешкання десь далеко на півдні, де так спекотно, що все кипить і горить, один з дев'яти світів скандинавської міфологи.

39

Сурт (Surtr) — дослівно «Чорний», вогненний велет, руйнівник світу.

40

Губитель листя — себто вогонь.

41

Хлін — інше ім'я Фріґґ, дружини Одіна.

42

Вбивця Белі — ймовірно