Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 29

Наступні декілька днів, Агата постійно знаходила якісь справи і йшла з дому, залишаючи Данилка зі Стасом. Чоловік нічого не мав проти спілкування з сином, та поведінка дівчини його напружувала і засмучувала. Адже він за день вже мусить повертатися, хоча спершо планував подовжити відпустку ще на тиждень. 

 

Сьогодні, щойно він переступив поріг, Агата схопила курточку і, промовивши коротке: “Я скоро повернусь”, вибігла з квартири. Він навіть не встиг нічого відповісти. Знявши верхній одяг, Стас пройшов до вітальні.

- Татко! - зрадів його появі син.

- Привіт, - він обійняв малюка і поцілував у темну маківку. - Куди це мама так побігла?

- Не знаю. Може до Сема? Він їй телефонував.

Почувши таку відповідь Стас стис губи, а жовна почали рухатись, роблячи його вилиці більш чіткими. Він не вірив у те, що в Агати все серйозно з цим англійцем, адже вона сама якось поскаржилась, що не виходить ні з ким, а ще якби в них було все добре, вона б не підпустила до себе Стаса. “Що ж ти робиш, Карамелько? Що з тобою відбувається?” - питав він сам у себе.

 

Агата ж в цей час їхала на зустріч із Оскаром, що приїхав у справах до міста на кілька годин, а потім знов мав їхати назад до Патріка. Кав’ярня, де вони домовились зустрітися була в іншому районі Лондона, але її це не турбувало, вона ладна була бігти хоч на край світу, аби тільки подалі від Вітренко. Вона боялася, що перебуваючи поруч, її почуття до нього стануть ще глибшими, і коли він поїде, то їй буде важко. 

Побачивши друга, Агата відразу кинулась до нього в обійми.

- Tranquila, chica!* Що сталося? - подивився на неї із занепокоєнням Оскар, на його чолі навіть з’явилася зморшка.

- Я...Мені...- почала вона знервовано.

- Так, заспокойся. Хлопче! - покликав він офіціанта. - Нам, будь ласка, два карамельних лате і чорничний пиріг. Заспокоїлась? А тепер розповідай.

- Я не хочу до нього знову прив’язуватись, - промовила вона, сумно опускаючи очі.

- Ну заборонити йому навідувати сина було б неправильно. - він потер своє гладенько поголене підборіддя. - У вас же було наче все добре, ви непогано ладнали. Що сталося за ці кілька днів, поки мене не було? - поглянув на неї з підозрою.

- Ми переспали. Не один раз. - Агата прикрила обличчя руками, намагаючись приховати почервонілі щоки. 

- Колись це мало статися, - усміхнувся Оскар, навіть сильно не здивувавшись отриманій інформації. Адже він був впевнений, що це рано чи пізно станеться. - І тепер ти тривожишся через те, що він одружений?

- Ні! Вони розлучаються. - промовила вона тихо і подивилась на друга.

- Он воно як. Ну тоді не бачу причин перейматись. Розслабся і отримуй задоволення! Що тебе турбує? - він дивився на неї з подивом.

- Боюсь, що якщо знов щось піде не так, я більше не зможу себе зібрати по частинах...

- Моя тобі порада, крихітко: менше думай! - він підморгнув, відпиваючи свій напій.

Задзвонив її телефон. Подивившись, хто телефонує, Агата напружилась.

- Привіт. - відповіла з зітханням.

- Привіт. Ти мене ігноруєш? - запитав Сем.

- З чого ти так вирішив? - зобразила здивування дівчина.

- Я тобі дзвонив, ти сказала, що зайнята і зателефонуєш пізніше. Я втомився чекати. - в його голосі чулися нотки роздратування.

- Я зараз з Оскаром, планувала набрати тебе після...

- Гаразд. Я зачекаю. - він відключився. 

Агата зітхнула і подивилась на Оскара. 

- Нащо ти морочиш голову хлопцю? - запитав друг з сумною усмішкою.

- Я не...- вона затнулась, зрозумівши, що він вкотре має рацію. 

- Ти за шість років не змогла побудувати нові стосунки і зараз ти при нагоді спиш із Вітренко, не з Семом. Скажи, якщо я не правий? - він жестом попросив рахунок. 

- Мабуть, так...Дякую тобі, ти завжди даєш влучні поради. Як би не ти, моє життя давно б скотилось у прірву. Ти - найкращий. - Агата обійняла друга і поцілувала у щоку. - Я поговорю сьогодні з Семом і все поясню.

 

Повернувшись додому, Агата не почула жодного звуку. Здивувавшись, вона  пройшлася по квартирі і виявила, що нікого немає. Куди могли піти Стас із Данею Агата не знала, але вирішила довіритись батьку своєї дитини. Вона використала цей час щоб приготувати вечерю. Поки їжа готувалась, Агата зателефонувала Сему і запропонувала зустрітися пізніше.

Чоловік погодився заїхати. Коли вечеря вже була готова, повернулись Даня зі Стасом.

- Мамусю, ми з татом були в музеї. Там так захоплююче. Картини наче оживали навкруги нас. - промовив Даня, щойно вони увійшли.

- Було цікаво. - додав Стас, притулившись до одвірка кухні.

- Чудово. - відповіла Агата, спиною відчуваючи його гострий погляд і майже не дихаючи. - Голодні? - вона озирнулась і впіймала його обпалюючий погляд.

- Дуже. - відповів він і відвів погляд, виходячи з кухні. -  Дань, пішли мити руки.

Після вечері Даня потягнув Стаса дивитись мультик перед сном, а Агата пішла збиратись. Вдягнувшись, вона зайшла до вітальні. Чоловік, побачивши її, питально підняв брову.

- Можна тебе на хвилинку? - звернулась вона до Стаса.

- Що сталося? - спитав він, виходячи в передпокій і занепокоєно дивлячись на неї.

- Нічого. Мені треба відійти на півгодинки. Побудеш з Данилком? - вона дивилась при цьому куди завгодно, тільки не на нього. Агата боялась, що він спитає куди саме вона йде і вони знову посваряться. Але на її подив, він цього не зробив. Погодився. Тільки дивно дивився весь час, поки вона взувалась і вдягала верхній одяг. 

 

Вийшовши з будинку, Агата відразу побачила авто Сема. Чоловік стояв біля автівки з айкосом. Це вперше, коли вона бачила щоб він палив. 

- Сідай, - промовив він, випускаючи кільце диму і відчинивши для неї двері. Сам же обійшов машину, сів і відразу зірвався з місця.

- Куди ми їдемо? - спитала Агата, тримаючись за ручку згори, адже чоловік їхав дуже швидко.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍