Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

- Звісно пані Вітренко. І коли ви тільки встигли подати заявку? - здивувася Стас, скосивши погляд на дружину.

- Поки ти спав. - усміхнулась вона і показала кінчик язика.

Епілог

Рік потому

Сьомий день народження Данилка святкували у відремонтованому будинку, що Агаті заповів дідусь. Запрошено було лише найближчих друзів і родичів. Спочатку Агата планувала готувати сама, але майже в останній момент віддала перевагу кейтерінгу. 

Стас прокинувся в надії затримати кохану в своїх обіймах, та вкотре за останній тиждень не застав її поряд. Він насупився, потираючи сонне обличчя. Це було їх ранковим рітуалом, проводити  час в обіймах один одного, але тепер Агата наче уникало цього. Скоріше всього вона вже готує сніданок або ж бавиться із сином, чи взагалі відправилась на прогулянку, як вже не раз ставалось за цей тиждень. А ще її різкі зміни настрою, він від них вже починав божеволіти. То вона сміється над чимось, а за хвилину плаче, бо побачила якесь сумне відео чи момент в фільмі. Навіть зовні в ній щось змінилось, але Стас ніяк не міг зрозуміти, що саме. Вчора вночі він намагався з нею поговорити, розпитати, а вона просто заснула. За рік їхнього шлюбу, це вперше таке, тому він дуже турбувався. Після свята він вирішив наполягти на відвідинах лікаря. Його лякала навіть думка про те, що його кохана дівчинка може бути хвора. 

Занурений у свої думки, Стас спустився на перший поверх. Агата була на подвірʼї, він почув як вона роздає вказівки дівчатам із агенції організації свят, які вже приїхали і займались прикрашанням і створенням фотозони. Цього року Данилко здивував із замовленням подарунка. Він хотів отримати песика. Тож згадавши про це, Стас швидко зібрався і вхопивши ключі від автівки, вийшов на подвірʼя. Агата стояла спиною до нього і дивилась на те, як створювалась краса. На ній був легкий синій сарафан, який роздував вітер.

- Доброго ранку, згуба. - прошепотів, обійнявши її зі спини і поцілував у шию.

- Стасе, - вона виплуталась з обіймів, почервонівши.

- Я був би не проти зараз же повернути тебе в ліжко, але є невідкладні справи. Та ввечері ти від мене не втечеш, кохана. - промовив тихо, знов вхопивши її в свої обійми.

- Що за справи? - здивувалась Агата.

- Подарунок. - він підморгнув їй і пішов до авто.

***

Свято було в повному розпалі. Агата зі стасом стояли і спостерігали як Даня бавиться з песиком разом з дідусем Валерою і друзями. Батьки Агати не змогли бути присутніми на святі, адже були в санаторії на відновленні батька після інфаркту.

- Такий вже дорослий наш хлопчик, - промовила Агата з тремтінням у голосі.

Потім погляд дівчини впав на Ангеліну з її величезним животом. Подруга була вже на восьмому місяці вагітності і чекала на близнюків. Її розчулило, як Петро піклується про дружину, наче вона хришталева.

- Вони такі щасливі. Петро буде хорошим батьком. - знов схлипнула Агата.

- Маленька, ну ти чого? Ти хочеш ще одну дитину? - здивовано подивився на неї Стас.

- Я знаю, що ти не хочеш…

- В сенсі? З чого такі висновки? 

- Колись Юліана поскаржилась, що ти не хочеш більше дітей…

- Карамелько, я ж тобі вже казав, що з тобою я хочу все. Якщо ти хочеш ще одну дитину, то можемо хоч сьогодні почати втілювати цей план. - прошепотів він, цілуючи її за вушком. - Ти через це засмутилась?

- Вже не треба нічого планувати. - відповіла вона.

- Ти про що? - він розвернув її до себе і подивився в очі.

- Я вагітна, Стасе.

Він на секунду завис, намагаючись впоратись із шоком. “То ось що це були за зміни.”

- Але як? Ми ж майже завжди оберігались. - він потер підборіддя.

- Ключове слово “майже”. Даня у нас теж трохи не заплановано вийшов, чи не так?

- Дай мені секунду. Мені треба перетравити цю новину. - задумливо промовляє Стас.

Агата ж опустила погляд і зітхнула.

- Гей, сонце. Ти чого? Засмучена? Це ж чудова новина. Я знову стану татом. 

- Ти справді радий? - вона подивилась в його очі, що були сповнені кохання і ніжності. І її сумніви почали танути, а на очах знов зʼявились сльози.

- Я безмежно щасливий. Моя кохана подарує мені ще одного малюка. Я шалено кохаю тебе. - він поцілував її легенько у губи, адже вони були не самі.

- Не знаю, що скажу на роботі. Я тільки рік працюю…

- Не переймайся через це. А взагалі, як щодо того, щоб відкрити власну студію танців? Памʼятаєш, ми вже говорили про це?

- Я не знаю. Хіба ми можемо?

- Чому ні? Ремонт в будинку вже завершено, можна вкладатись в щось інше. Для мене немає нічого важливіше, ніж здійснення твоїх мрій. Все вийде, Агато, ти мені віриш?

- Вірю, Стасе. - вона обіймає його за шию і цілує в щоку.

Ввечері вони разом з Данилком йдуть на прогулянку з песиком до моря. Стас з Агатою йдуть вздовж берега, знявши взуття, а хлопчик бігає поряд, бавлячись з пухнастим другом.

Вони продовжують писати свою історію з чистої сторінки. І цього разу в них обовʼязково все вийде, адже обидва зрозуміли, як важливо слухати один одного і вирішувати будь-які непорозуміння відразу, не відкладаючи на потім. А найголовніше, що якщо є взаємне кохання, то всі інші негаразди легко подолати.

Ось і закінчилась ділогія про Стаса і Агату. Ця історія кохання стала для мене особливою, сподіваюсь і для вас також. Дякую, що читали, лишали коментарі і вболівали за головних героїв. До зустрічі в нових історіях.

Ваша Ніка ♥

Кінець