Анна Алаіс - Прокляття некроманта, Анна Алаіс

— Перш ніж почнеться навчання, маю дещо вам сказати, Повелителю, — незворушно промовив вищий вампір. — Цієї ночі я планую завдати удару по табору інквізиторів на кордоні Шалластхадара. Якщо у вас… — тонко посміхнувся Реомар, — немає заперечень з цього приводу.

Суртаз вдав, що замислився. Він дивився на свої руки, відчуваючи мимовільне задоволення від того, що тепер вампір не здатен прочитати його думки. Але як би він не остерігався моменту, коли поцікавляться його думкою з приводу такого нападу, цей момент таки настав. 

— Ризиковано, — нарешті відповів він, піднявши очі на Реомара. — Ти впевнений, що це дійсно має сенс?

— Впевнений, — коротко відповів вищий вампір.

— Нес-Ашшад, що ти скажеш? — Повелитель подивився на ліча.

— Сенс дійсно є. Ірілатассар наразі вразливий, а коли підійде решта імперських сил, він спричинить чимало проблем. Він знає, як формується оборона Шалластхадара, і які наші можливості. А ще у нього… непередбачувані здібності. Чи не жарт — перший ер'єт-тасс, що примудрився стати інквізитором, — сплеснув руками старий ліч. — Але я підозрюю, що це пастка. Я… Не знаю, що робити, Повелителю. Велика спокуса, але наслідки помилки можуть стати катастрофічними… 

— Наскільки далеко наразі основні імперські сили? — знову звернувся до вампіра Суртаз.

— Прибудуть на світанку, я гадаю. Найпізніше — опівдні, — відповів той.

— Тобто, другого шансу не буде, — зітхнув некромант і знову замовкнув. Цього разу — дійсно розмірковуючи над тим, яке рішення слід ухвалити. — Що ж, якщо ти вважаєш це вдалою можливістю ослабити військо — дій на власний розсуд.

— Постараюся виправдати вашу довіру, Повелителю, — схилив голову Реомар, після чого, ледь помітно усміхнувшись, ступив у тінь та розчинився в ній.

— Що ж, тепер час навчання, — вдоволено промовив ліч.

Після розмови з Реомаром погане передчуття Суртаза лише посилилося. Через силу він зосередився на розповіді Нес-Ашшада про можливі способи передачі повного чи часткового контролю над піднятою нежиттю. Ліч, помітивши його розсіяність, задумливо клацнув пальцями та замовкнув.

— Непокоїшся через Реомара? — нарешті прямо запитав він.

— Так, — Суртаз не бачив сенсу заперечувати те, що не вдалося приховати.

— Він — старий вампір та досвідчений Хранитель кордонів. Тож напевно уявляє, наскільки ризикованим є його план, — прошелестів ліч. — Мені ця витівка не подобається, але в разі успіху це буде вдалою помстою за загибель Шаддаера та ослаблення сил Імперії. 

— В разі успіху, так, — кивнув некромант. — А якщо ні?

— Це вже залежитиме від Реомара, — коротко відповів Нес-Ашшад. — А тепер зосередься, спробуємо почати з кількох зомбі. Подивимось, чи вдасться мені вивести їх з підвалу…

_____________

*Keras (шаларанн)— "встати". Слово-команда, що використовується некромантами Шалластхадара для підйому нежиті.