Ернст Юнгер - Наближення. Наркотики і сп'яніння, Ернст Юнгер

усіх інших сферах, також відбулися зміни. Там, де після суцільного знищення ще щось залишалося, невдовзі все ставало абсурдним, комічним або просто нудним. Так було з двоборством, мензурою, словом честі, поцілунком руки, придворними звичаями та лицарськими чеснотами. Можливо, тут чи там ще збереглося щось на кшталт маєтку Екебю[297]. Адже в таких місцях ще були умови для гри в її шляхетному вигляді.

Азартна гра, певна річ, ніколи не зникне; але форми її змінюються. Вони набувають ритмів та автоматизмів світу роботи. В одному з описів Лас-Веґаса (див. Вольфе: «Карамельного кольору покроплене мандариново-червоним немовля обтічної форми», 1968) знаходжу це місце під назвою «Версаль масової демократії» — надзвичайно добре порівняння. Проміжною ланкою тут можна вважати Монте-Карло, що зазнало розквіту в XIX сторіччі й водночас утратило свою чарівність. До речі, в самій рулетці вже можна бачити перехід до автоматизму — порівняно з костями чи картярською грою.

144

Тут напрошується обмеження, яке заторкує відношення стилю й мотиву. Мотив може сягати глибше й бути менш залежним від часу, ніж загальний дух епохи та її стиль. Мотиви не лише постійні й повторювані (лейтмотиви), вони також можуть бути схоплені особливо вдало, особливо правильно. Наприклад, «щастя й нещастя» у вигляді рулетки.

Якщо це вдається, мотиви ущільнюють до простих, розмовних моделей, як тут — колесо й куля, червоні й чорні поля, парні й непарні цифри, нуль, який приносить користь лише банку. Давня ідея колеса фортуни втілилася тут у досконалій формі.

Сьогодні Монте-Карло набув музейного характеру, а казино, як і у всьому світі, розраховані на те, щоб ловити пішаків, стали так само зайвими, як і кордони, біля яких вони споруджені. Азартна гра набула інших форм, вона послуговується іншими засобами, вона створює індустрії та монополії в межах світу автоматів.

145

У Ганновері для гри в різні часи був доволі плідний ґрунт. І так було здавна — принаймні відтоді, як у Нижній Саксонії почали тримати й шанувати коня. До смерті Відукінда[298] коней тут не лише шанували, але й прославляли. Вóда[299] спершу зображали у вигляді коня. Як і деякі інші істоти, з часом кінь перейшов із тотема в герб — один із переходів, з яких починається всихання. В Ганноверському королівстві кінь був зображений на печатках і поштових марках. Король Ернст Авґуст на коні встояв перед Ганноверським вокзалом не лише 1866 року[300], але й під час вогняної бурі великого бомбардування[301].

Щоразу, коли я виходив з головного порталу вокзалу, його скульптура була для мене ніби розрадою. І цю втіху викликав кінь, а не вершник; це не легітимізаційне відчуття, а відчуття свого племені. Вельфи тут так само є прийшлими, як і Гогенцоллери у Марку[302].

146

І навіть коли королівство перетворилося на прусську провінцію Ганновер, кінь усе ще відігравав там велику роль; військо мало в місті свою школу верхової їзди, яка збереглася й за часів республіки. І все це було невипадково; з плином історії та зміною форм правління місця зберігають свою власну силу. Те, що з епохою коней та вершників було покінчено, тут також важко було не помітити.

Певний відгомін минулих часів ще залишався у зв'язку з осінніми перегонами. Пристрасть до коней і пристрасть до гри споріднені між собою; вони сходяться разом у ставках на кінних перегонах, які не можуть стати настільки руйнівними, як чиста азартна гра, бо, з одного боку, обмежуються одним результатом, а з другого боку, залишають місце для міркувань. Щоправда, перегони створюють настрій, який загалом є сприятливим для гри. Так само було й тут; Бодо в той час грав із деякими товаришами або у «Кастена[303]», або в Герренгаузені[304], де господар закладу був букмекером, а ще мав рулетку й підставки для гри в бакару.

Гравці не можуть зупинитися і не люблять жодних перерв; своєю особливою посидючістю за картами уславився лорд Сендвіч, який навіть не робив перерви, щоб поїсти, а просив подавати йому канапки, які відтоді називають його іменем.

Певна річ, ночі стають надто короткими, зате приміщення, в яких не зупиняється гра, мають товсті й щільні фіранки. Ці заклади переважно розташовані на віддаленні, оскільки азартні ігри заборонені, але також через те, що гравцям не повинен заважати жоден звук, жоден сторонній відвідувач. Повітря застояне, до того ж тут багато курять. Світло тьмяне, обслуга беззвучна й підозріла.

Існують такі місця, куди заходиш увесь у напрузі, а водночас маєш відчуття, ніби ти вже почув попередження. Певно, тут є задня кімната, яку нелегко запримітити, але навіть якщо б її й не було, демон не спить.

Лише одного разу я був там, у Герренгаузені, але невдовзі пішов звідти; загальна атмосфера була неприємною.

147

Як і в будь-якій діяльності, що потребує концентрації уваги, в картярській грі алкоголь стає на заваді. Наркотичний вплив притуплює увагу, а стимуляційний вплив спокушає до того, щоб збільшити дозу: обережність залишається поза увагою. З другого боку, під час «білих ночей» напруга виснажує; гравець має або припинити гру, або прийняти нову дозу.

Увага, зосереджена на обмеженому полі, має не дрімати й залишатися постійною без зростання збудження та фантазійних впливів. Бажаний стан приблизно відповідає стану повітряної кулі, яку слід утримувати на тій самій висоті. Для цього хімія пропонує бездоганні засоби, щодо яких часто важко сказати, де збудження стає допінгом. Зростання працездатності може виявлятися суто в її продовженні. Проте вживання чужорідних субстанцій має ставати щораз більшим, оскільки сила спадає не рівномірно, а у вигляді стрімкої кривої. Якщо повітряна куля торкнеться землі, то вже годі щось вдіяти. Підйомна сила вичерпана.

Бодо та його друзі, а серед них один молодий лікар, виявили, що невеликі дози кокаїну тримають їх у бадьорішому стані, ніж то вдається каві й цигаркам. Окрім того, напруження тримається ще й наступного дня аж до закінчення служби. При цьому