Євгеній Шульженко - Гра почалась 4. Губернатор, Євгеній Шульженко

            До дівчини підскочив чорнявий хлопець, присів поряд та поклав руку на її плече. Він тихо засміявся але побачив, що Лера біла як крейда.

Все скінчилось, - тихо сказав хлопець, - ви не змогли втекти. Внизу, на твоїх друзів чекають наші охоронці. Чинити опір немає сенсу. Мене нічого не зупинить, - важко дихаючи, сказала Лера, - ти мене не зупиниш, - вона відчула холодний піт на лобі та спині.

Дівчина важко піднялась на ноги, її хитало, в голові паморочилось. Лера важко розуміла, що відбувається навколо, все було в тумані. Вона намагалась вдихнути повними грудьми, але їй так хотілось спати. Відчуття неймовірної втоми накривало все тіло, закрити зараз очі та сон прийде на порятунок.

Сьогодні мій день народження, - повільно мовила Лера, подивившись в очі хлопцю, - в мої тринадцять років все буде так як я захочу.

Коли Лера сказала останнє, вона не втрималась та закрила очі. В цей момент дівчина наче втратила контроль над своїм тілом. Очі не викривались, а світ навколо закрутився. Вона навіть не змогла підняти руки, щоб виставити та сповільнити падіння. Дівчина впала на дах торгового центру, заснувши, провалившись в дивний дорослий сон.