Вікторія Калінгер - Серце Дракона, Вікторія Калінгер

- Невже той факт, що я стала імператрицею, може хоч якось змінити моє ставлення до Вас. – Мира подивилася на кожну із жінок. – Всі ці роки Ви були моєю єдиною родиною. І тому, я не збираюся змінювати свої звички чи ставлення, лиш від того, що тепер мій статус змінився і я повинна дотримуватися якихось дурнуватих правил, які невідомо ким написані. Запам’ятай Неола, ким би я не була – імператрицею, принцесою чи простою дівчиною, я ніколи не перестану любити всіх Вас. Тому, облиш всі свої нарікання, і краще скажи, чим я можу бути корисною.

Зрозумівши, що сперечатися і надалі немає ніякого сенсу, Неола лиш помахала головою та повернулася до своєї роботи. Жінка надто добре знала Миру, адже вона її фактично виростила, замінивши собою і матір і батька.  І якщо ця добра та чуйна дівчина приймала якесь рішення, ґрунтуючись лиш відомими їй мотивами, то переконати її в зворотному було марною справою. Вже аж занадто в ній вирували почуття справедливості та моральності. І в цьому молода імператриця неабияк була схожою на свою матір, «Хай Боги оберігають її душу».