Свидницький А. П. - Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Зайчику, гопака-тропака,
А нікуди зайчику, а нікуди вискочити,
А нікуди... (і далі спочатку).
71 - Йдеться про представника династії фінансових магнатів у Західній Європі.
72 - Далі у першодруку, очевидно, пропущено опис гри «чорт», котрий графічно позначено знаком «- - - ».
73 - Тут у тексті першодруку було посилання редакції «Основа»: «6-я кн. «Основа» - ціці-баба (стр. 36. Різдвяні святки)».
74 - Пишу эти слова точно так, как они остались у меня в голове от детства; но никогда я не понимал их. Знаки я расставил только там, где они слышатся в живой речи.
75 - Дальше этого счета нет.
76 - Пропущенное слово можно заменить русским «не обесславь».
77 - Я не имею возможности сравнить между собою слова гій или гой, встречающиеся в севернорусскких памятниках, и изгой. Но они должны иметь что-то общее.
78 - Некромантический культ - тобто культ, пов’язаний із так званим викликанням духу померлих, які нібито передбачали майбутнє.
79 - Проводи - звичай поминати померлих на могилах протягом великоднього тижня.
80 - Я слышал: Коло млина калина.
81 - Т. е. после, так и говорят на Подолии преимущественно в повествованиях.
82 - Слич[ите] «Полт[авские] губ[ернские] вед[омости]», 1861 г., № 25, «Стояла тополя» и пр., стр. 187.
83 - Я бывал в с. Шарапоновке, но не слыхал, чтобы там говорили дзюрка, как пишет г. Шейковский. Это отзывается Белоруссией или Польшею, но украинского ничего в себе не имеет. Возле самого Каменца, где живут віштяки, где наша народность сильно пострадала под влиянием Польши, как в Гетманщине под влиянием змоскалілих дворян, там только это, пожалуй, и можно слышать. Не следовало таких слов навязывать подолянам вообще. Вообще язык в «Быте подолян» до крайности перечищен г. Шейковским: он хотел подвести язык под выдуманные им законы ассимиляции звуков в языке подолян.
84 - Окончание ов есть стар[ославянское] юс, и в Винницком уезде эти слова произнесли бы так: з вшистков родинов, т. е. в первом случае юс простой (ѧ), а во втором - йотированный (Ѫ). Вшистка вм[есто] вся - очевидно, полонизм.
85 - Г. Шейковский в этом месте неточно передал гаивку. Я слышал, что ее поют именно так, как я здесь пишу.
86 - Зіставлення двох варіантів пізніших записів пісні «Жельман» підтверджує думку Свидницького про те, що під час хороводу один із ключів мав розповідати про себе (див.: Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. К., 1963, с. 66-68).
87 - На это указывает уцелевшее слово буда и дальше будувати, будинок, будівля, забудинки.
88 - «Кострубонько» - гра на честь Кострубонька (Коструби), символу плодючості в східнослов’янській міфології. Інший варіант цієї гри див. у кн.: Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року, с. 68-70.
89 - У першодруку було «в поле лежати».
90 - Не отсюда ли верование о росалках?
91 - Мне помнится, что похороны парубка или дівки-відданиці называют висіллям; дав бог висілля.
92 - Хатою на Подолии называют иногда могилу, а дом куренем. «Хати наші на цвинтарі,- говорил мне крестьянин в Ольгоп[ольском] уезде,- а вас просю до куреня».
93 - Вспомним балабушки.
94 - Коляда - народна обрядова пісня, яку виконували в період різдвяних свят з 25 грудня по 1 січня за ст. ст.
95 - Припевается за каждым стихом.
96 - Ой заказано да й загадано (или зарадано) увсім молодцям на війну йти.
97 - Так оканчивается и всякая другая молодецька коляда и всякая дівоча с необходимою переменою для смысла.
98 - Венки, вынувши из воды, бросают на хату - на крышу, «щоб мороз городини не побив»; после снимают их и варять митіль.
99 - Сорная трава, ее называют чертовым растением - чортове зілля. Не осот ли? см. «Очерк дом[ашней] жизни и нравов великорусского народа в XVI и XVII стол.» Костомарова, Спб., 1860, стр. 197.
Костомаров Микола Іванович (1817-1885) - український буржуазний історик, письменник, публіцист і етнограф. У 1859-1862 рр. професор Петербурзького університету.
100 - За біблійськими переказами, в яслах у м. Віфліємі народився Ісус Христос.
101 - Подоляне начинают ужин с кутьи, как обед на великдень с яйца.
102 - От поминать. Я видел это в Балтском уезде.
103 - На Подолии до сих пор не вывелось из употребления это слово.
104 - Кудер - кедр. Говорят и кудир; кудревій і кедровий.
105 - Теперь говорят пагність или просто - ноготь.
106 - Так
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фольклорно-етнографічні нариси та статті, Свидницький А. П.», після закриття браузера.
