Ренделі Фрейкс - Термінатор

про те, що юнак іде з її життя, Сара відчула порожнечу. Вона прагнула повернути до життя його вмираюче тіло, цілувала обличчя коханого, плакала, пестила його, як дитину і нарешті додумалася зробити єдину необхідну в цій ситуації річ: вдихнула в його легені повітря.

Сара помітила, що при цьому з отвору в Кайлових грудях вириваються пухирі кривавої піни. Дівчина інстинктивно затулила отвір долонею і продовжувала дути йому в рота. Різ кахикнув і розплющив очі. Піднявши закривавлену руку, слабко відіпхнув дівчину і спробував підвестися. Він мусить захищати Сару, мусить виконати завдання. Усе буде гаразд, якщо лише він зможе… Якщо він зможе…

Кайл упав і захрипів.

Сара підвела очі й побачила, як автопоїзд збив Термінатора й зупинився, пройшовши поковзом близько сімдесятьох п’яти ярдів. Вона помітила, що водій виліз із кабіни й попрямував до цистерн. У світлі з’явилася лиховісна фігура Термінатора.

Побачивши, як він розправився з водієм, Сара конвульсивно зітхнула. Кіборг спокійно подивився в її бік і сів за кермо. Автопоїзд рушив з місця. Описавши повільну дугу, авто рушило просто на Сару. Дівчина замружилася.

* * *

Автопоїзд зібгався втричі, розігнався, в’їхав на розділову смугу, зніс огорожу й вискочив на бік зустрічного руху, де лежала перекинута вантажівка Сари й Різа.

Кошмар Сари розрісся до розміру тягача-автопоїзда. Він ревів двигунами й заливав кабіну «бронко» світлом, що з кожною секундою ставало яскравішим. Сара отямилася. Різким ударом розчинила понівечені дверцята і спробувала витягти Різа з кабіни, доки її не розплющив автопоїзд.

Різ помирав. Усі сили його організму намагалися підтримати життя. Він нічим не міг допомогти Сарі.

Дівчина вилізла з кабіни. Різові руки вислизнули з її пальців. Сара застогнала. Боже, який він важкий!

Її засліпило світло фар тягача. У ревінні двигуна відчувалася смертельна загроза. Сара осліпла й оглухла. Вона не бачила Різа й не чула свого лементу. Вибиваючись із сил, вона тягла за собою Кайла.

Різова нога за щось зачепилася. Тільки цього не вистачало! Сара перевернула його, нога звільнилася. Однак тягач був уже так близько, що від ревіння його двигунів здригалося її тіло. Озирнувшись, дівчина побачила два нестерпно яскравих сонця, що освітлювали асфальт за її спиною. Сили залишали її. Автоцистерна врізалася в «бронко». Сара впала на спину.

Метал зіткнувся з металом, пружна сталь розплющилася. Бампер тягача зім’яв кабіну «бронко». Авто злетіло в повітря саме в той момент, коли Сара впала на спину.

Термінатор натиснув на гальмо. Паливо усією масою натиснуло на переднюю стінку цистерни. «Бронко» описав у повітрі високу дугу і, гепнувшись на асфальт, чотири рази підстрибнув і завмер, перекотившись на бік. Усього кілька секунд — і засіб пересування перетворився на взірець модерністської скульптури.

Озирнувшись, Сара помітила, що тягач уповільнює задній хід і розвертається. Асфальтом повзли плями світла від його фар. Одним порухом Сара підняла Різа й поставила його на ноги. Він прошепотів їй на вухо:

— Кинь мене! Тікай!

Сара із силою вдарила Кайла по щоці. Вона зробила це інстинктивно — її дії цієї миті були суто рефлекторними. Усе підпорядковувалося одній думці: урятуватися! Дівчина знову вдарила Різа, і він розплющив очі.

Груди Кайла прохромив гострий біль. Тіло налилося свинцем, і він ледь міг поворухнутися. Різ сфокусував погляд на обличчі Сари й побачив у її очах відбиток світла фар — і жах. Він зрозумів, що дівчина швидше загине, ніж полишить його. Різ зібрав усі сили і зробив крок. Це була маленька перемога. Дуже маленька. Один крок — це всього лише крапля в морі.

А їм треба було бігти.

Сара поклала Різову руку на своє плече, і вони посунули вперед.

Тягач з ревінням набирав швидкість.

Різ уявив собі мертву Сару, що спливала кров’ю, і це додало йому сил.

Вони побігли.

Повільно, нерівними стрибками.

Але краще вже так, ніж ледве-ледве тягтися. І значно краще, ніж повзти.

Двигун тягача вже ревів на четвертій передачі. Термінатор розігнався до п’ятдесяти миль на годину.

Термінатор розрахував час до зіткнення — вісім секунд.

Сара потягла Різа до зовнішньої огорожі шосе. Термінатор відкорегував розрахунки і, різко крутнувши кермо, спрямував тягач іншою кривою. За його підрахунками, тепер до удару лишалося дев’ять секунд.

Сара помітила, що вздовж шосе насипано земляний вал, повитий плющем. Бона підняла Різа і майже пожбурила його в зарості на тому боці огорожі.

Невблаганний тягач наближався й освітлював їм дорогу, немов глузуючи з утікачів. Але Сара вже перестрибнула через огорожу і рвучко підняла Різа на ноги.

Автопоїзд пробив огорожу за півтора метри від Різа та Сари і заковзав по вологому плющеві, втрачаючи зчеплення з землею.

Прорвавши ланцюг огорожі, авто із тріском продерлося крізь зарості та виїхало на путівець. Доки Термінатор перемикався й розганяв машину, Сара з Різом відбігли вперед на п’ятдесят ярдів. Тягач виїхав слідом за ними на автостоянку і тепер збільшував швидкість, розкидаючи на всі боки припарковані на стоянці автомобілі.

Різ та Сара, хитаючись, рухалися до єдиного найближчого укриття — схожого на завод будинку. Пробігаючи під’їзною колією, вони чули, як за їхньою спиною заревів двигун тягача.

Різові ноги підточилися. Він помирав, але перш ніж він помре…

— Тікай! — гукнув він Сарі.

Вона лише швидко захитала головою, доки не побачила в Кайловій руці бомби. Різ із силою відштовхнув від себе дівчину.

Сара зрозуміла його задум і повільно побігла серединою майданчика поміж автомобілями. Тягач загримів слідом. Сара побачила як Різ виповз із тіні вперед і встиг покласти бомбу до вихлопної труби машини з цистерною, що саме проїжджала повз нього.

Термінатор перемкнув передачу і протаранив кілька автомобілів за сорок ярдів від Сари, швидко скоротивши дистанцію між ними. Дівчина сховалася за деревами і щодуху чкурнула геть. Тягач рвонув слідом, зламавши дерево. Навіть у ревінні мотору Сара, здавалося, відчувала страх смерті.

Сара побігла швидше.

Тридцять ярдів.

Ще швидше.

Двадцять п’ять ярдів.

Вона задихалася.

Двадцять ярдів…

Сара добігла до рогу будинку. І в цей момент її наздогнали спалах світла і хвиля розпеченого повітря.

Дівчина впала й покотилася по землі. Озирнувшись, вона побачила найбільшу картину руйнації, яку тільки могла собі уявити: над кабіною тягача виростала вогняна куля, огорнена жовтими хвилями палаючого бензину. Енергія, прихована в пальному, нестримно рвалася на волю. Автоцистерну затопив океан бурхливого полум’я. Машина злетіла в повітря і тієї ж миті розпалася на частини.

В обличчя дівчини, немов порив урагану, вдарила вибухова хвиля. Захлинувшись повітрям, Сара сховалася за ріг. До її вух долинув металевий дзенькіт. Покручені уламки автоцистерни падали на