Люба Ковальчук - Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук

Не люблю я свята, не люблю до болю,
Коли кожен додому в сімейне коло спішить.
Не чекаю свята, коханий не прийде додому,
З кожним святом все більше у серці болить.

Пусті кімнати, не чути сміху голосного.
Не хочу додому, хоч убий, не піду.
Я блукатиму в темряві, повільно, до втоми,
Я не хочу додому, задихнуся від болю, коли прийду.

Стіни насупивши похмуро важкі брови,
Здавлюють ледве дихаюче серце в грудях.
Я не хочу додому, чуєш, тільки з тобою
Я полетіла б на крилах радості, як той птах..

Болить.. Не можу.. Сліз немає..
Я б вилила в шалений простір увесь біль,
І з кожним днем частинка теплої душі повільно відмирає.
Кожне сімейне свято —то на рану пекуча сіль..

15.04.2023