Сумка Шері - Хтось знайомий, Сумка Шері

Жодній із жінок вона не сподобалась.　

Підійшла Ґленда й стала поряд з Олівією, слідом за нею недовірливо дивлячись, як Аманда кладе свою руку — з довгими червоними нігтями — на передпліччя Кіту.　

— За кого, в біса, вона себе має? — промовила Ґленда.　

Потім підійшла Бекі, зупинилася по інший бік від Олівії, і вони втрьох стояли й споглядали своїх чоловіків, відверто заворожених цією новенькою.　

Усім їм треба було пильнувати краще, думає Олівія, повертаючись до сьогодення. Може, зрештою, інстинкти Бекі не помилились і Пол з Амандою стали коханцями. Чи зустрічалися вони того вечора в літній хатинці? Невже Пол забив її до смерті молотком? А потім запхав тіло до багажника й затопив її авто? А відтак усе начисто відшкрябав, повернувся додому й поводився так, ніби нічого не трапилось? Які ще пояснення тут можуть бути?　

Олівія встає з ліжка й тихо простує коридором повз гостьову кімнату, намагаючись не розбудити Ґленду, чиє хропіння ледь чутне крізь незачинені двері. Досягає спальні сина й тихо заглядає. Вона дивиться, як він спить, зовсім не підозрюючи про неї. Принаймні зараз він спокійний.　

Олівія підходить ближче й милується. Його юне обличчя кутасте й останнім часом постійно змінюється. У нього пробиваються вуса. Це обличчя, яке вона обожнює. Вона зробила б усе, щоб захистити сина. Хоче присісти на ліжко й погладити його волосся, як колись, коли він був маленький. Але Рейлі більше не хоче, щоб мати гладила його по голові, не так, як у дитинстві. Більше не хоче, щоб вона обіймала й цілувала. Він уже майже дорослий. І щось приховує від матері, чого ніколи раніше не робив. Він розповідав їй усе. А зараз має таємниці. Рейлі щось від неї приховує. Як і його батько. Вони обидва мають таємниці.　

Лише їй у цьому домі немає чого приховувати.

Розділ тридцять перший

Бекі Гарріс стоїть, нерухомо дивлячись у ранкову газету в руках. Заголовок великим шрифтом кричить: «АРЕШТ У СПРАВІ АМАНДИ ПІРС». Перша її думка: вони заарештували Роберта. Вона відчуває неймовірне полегшення. А потім, коли читає: «Ой, ні».　

Вона не може в це повірити. Вона думає про Олівію. Бекі розуміє, що та зараз переживає, адже вже уявляла себе в такому становищі.　

Вона бере газету з собою на кухню. Бекі вдома сама, Ларрі вже пішов на роботу.　

Докази — наскільки їх розкриває стаття — звучать як вирок. Кров, знайдена в літній хатині Шарпів, яка тепер вважається місцем злочину. Зниклий молоток, імовірне знаряддя вбивства, ще належить знайти. До того ж машину з тілом убитої знайдено неподалік, на знайомому Полу Шарпу маршруті. Приголомшена й недовірлива, Бекі пригадує той раз, коли бачила Пола з Амандою в машині. Невже вона мала рацію? І вони все ж були коханцями? Невже Пол ревнував через її роман з Ларрі? Може, саме тому він казав їй порвати з Ларрі, а не з якогось альтруїстичного занепокоєння тим, що в Ларрі виникнуть проблеми на роботі.　

Вона не вважала Пола здатним когось скривдити. Але вона й Ларрі таким не вважала. Бекі уявляє, як це мало відбутися. Вони посварились у його хаті, і він вдарив її. Можливо, поруч лежав молоток, і Пол діяв імпульсивно. Певно, був наляканий тим, що скоїв, можливо, одразу про це пошкодував. Але потім — він замів сліди. Поклав її тіло до багажника й затопив. Що за життя в нього було, відколи це сталося? Особливо після того, як тіло знайшли. Мабуть, як у справжньому пеклі.　

Попереду суд. Ларрі доведеться свідчити про свій роман з Амандою — про мерзенні зустрічі в тому жахливому готелі. Від думки, що все це вийде назовні, Бекі стає зле. Яким жахом це буде для неї й дітей.　

Але набагато гірше буде Олівії та Рейлі.　

Вона перечитує статтю в газеті.　

Для Пола все видається дуже поганим. Та принаймні тепер Бекі знає, що її власний чоловік, попри всі його вади, не вбивав Аманду Пірс. До того вона справді не була в цьому впевнена.　

Карміна Торрес вражена прочитаним у ранковій газеті у вівторок. Заарештували Пола Шарпа за вбивство Аманди Пірс.　

Вона згадує бідолашну жінку, з якою говорила у дверях, — дружину Шарпа — і якою недужою вона здавалася того дня. Можливо, вона знала. Можливо, вона непокоїлася не лише за свого сина.　

Пол Шарп найняв адвоката, проте навіть за його присутності Вебб сподівається щось витягнути із затриманого, якого допитують сьогодні вранці. Учора ввечері адвокат був зайнятий, але зараз, провівши ніч у камері й обміркувавши своє становище, можливо, Пол Шарп буде більш зговірливим.　

Заходячи до кімнати, Вебб бачить Шарпа, який сидить, уже без кайданків, поряд з адвокатом. Вигляд у Шарпа такий, наче він узагалі не спав. Певно, до нестями наляканий. От і добре. Можливо, він готовий заговорити.　

Поруч із Шарпом сидить Еміліо Ґалло, знаний кримінальний адвокат з поважної фірми. Вебб уже мав з ним справу раніше. Він компетентний. Дорогий. Ґалло ні перед чим не зупиниться, щоб допомогти клієнту, доки це законно. Темний, гарно скроєний костюм, випрасувана сорочка й елегантна шовкова краватка адвоката разюче контрастують із м’ятими джинсами й пожмаканою сорочкою його клієнта. Шарп утомлений і вигляд має неохайний. Вебб відчуває, що від нього тхне потом і страхом. Ґалло ж відпочилий і добре доглянутий, ледь помітно пахне дорогим лосьйоном після гоління.　

Вебб і Мун сідають. Вмикають диктофон.　

— Будь ласка, назвіть своє ім’я для запису, — наказує Вебб.　

— Пол Шарп, — тремким голосом каже він.　

— Також присутні Еміліо Ґалло, адвокат Пола Шарпа, детектив Вебб і детектив Мун з поліції Ейлесфорда, — починає Вебб. Він не намагається бути делікатним. — Вашому клієнтові висунуть обвинувачення в убивстві, — каже він, дивлячись просто на Ґалло.　

— Щасти вам із цим, — м’яко відповідає Ґалло. — Мій клієнт цього не робив.　

Вебб переводить очі на Шарпа. Чекає, доки той нарешті погляне на нього.　

— Я хочу почути це від нього.　

— Я цього не робив, — каже Шарп.　

— Докази проти вас доволі переконливі, — завважує Вебб.　

— Усі ваші докази непрямі, — заперечує адвокат. — Зниклий молоток? Кров на підлозі? Ви навіть не підтвердили, що це кров загиблої.　

— Коли підтвердимо, можливо, ви поглянете на це інакше, — говорить Вебб.　

— Я так не думаю, — відповідає Ґалло. — Хто завгодно міг побувати в тій хаті, хто завгодно міг знайти в сараї молоток і скористатися ним. У вас нічого немає проти мого клієнта, окрім того, що того