Іван Степанович Керницький - Герой передмістя, Іван Степанович Керницький

голову до покою, наснаженого тяжким кавалерським духом тютютну і амоніяку: славні побратими спали, аж любо, твердим козацьким сном, при чому тепер партію хропіння виконував сольо мій неоцінений пан інструктор, розкинувши поважну частину організму на «недокінченій симфонії», решту ж (волохаті ноги) звісивши на підлогу.

— Ну-ну, що? Спить? — спитав пан Коґут, стоячи в мене за спиною, так близько, що його тепле дихання лоскотало мене в шию.

— Так, прошу пана, — відповів я.

— Ну, то хай спить здоров! — зітхнув мелянхолійно. — Раз чоловік живий, то не будемо його добивати і пхати під міст, щоб розбивав собі голову, так? Так! Хоч і чує моє серце, що твій пан інструктор ще не раз наварить мені такої каші, як нині наварив, і, фактично, великої діри на землі не було б, якби він був дав дуба під Сихівським мостом. Так, що ж… Такої зарази і дідько не візьме, і Пан-Біг не хоче. На, маєш тут «Поранну», — сказав і встромив мені в руку ґазету. — Як твій пан інструктор прокинеться, прочитаєш йому цю байочку на 7-ій сторінці, закреслену олівцем. І можеш позбирати собі ці, розсипані на підлозі, горішки, так? Так!

Ще раз кинув прощальним поглядом на «недокінчену симфонію» — «тим оком, що на пса», натиснув банячок на голову і бистрими крочками почимчикував з хати.

В «Ґазеті Поранній», як відомо всім львов’янам, була багатюща кримінальна хроніка з підвідділом нещасливих випадків. Там і я надибав, закреслену червоним олівцем, новинку такого змісту:

Трагічна смерть студента

«Вчора, у вечірніх годинах, стався на залізничній лінії Львів-Ходорів, перед станцією Сихів, трагічний випадок. Під час того, як у поїзді відбувалася контроля квитків, один із подорожніх «зайцем», щоб не попасти в руки контролера, вискочив на дах вагона, саме в тому моменті, коли поїзд доїздив до моста.

Наслідки його нерозважного кроку були страшні: подорожній, вдарившись головою об склепіння моста, згинув на місці, при чому його голова й обличчя були цілком змасакровані. По документах, знайдених при вбитому, стверджено, що це студент права Львівського університету, 22-літній Максим Чміль, замешкалий на Богданівці, вулиця Церковна число 5. Ведеться дальше слідство. Тіло вбитого відставлено до Інституту судової медицини».

Словник львівської говірки

Акадбуда — Академічний дім

балабухи — прочухан

балак — промова, доповідь

баламут — калитка на гроші

бальон — трамвай

бамбетель — ліжко

банячок — капелюх

бельфер — (насмішливо) учитель

берло (пол.) — відзнака, тут: мітла

бомба — кухоль (пива)

бомбони — цукерки

братрура — піч, кагла

буйда — брехня

бухнути — вкрасти

вєц (пол.) — віче, збори

викібзати — викинути

виривати — тікати

всипати когось — зрадити, видати

вуршт (нім.) — ковбаса

габік — капелюх

Галилея — Галичина

гальба — кухоль

ганделес — вуличний продавець

гуляти — ходити, йти

ґаґаток (пол.) — хитрун

ґраба — рука

ґранда — нахабство, авантюра

ґрипс — секретна записка

дати шпрайса — завдати чосу

де пахе — попід пахву

дзіська (пол.) — сьогодні

дінтойра — злодійський суд

інкоґуто — (перекручено) інкогніто (лат.)

завалити кіти — вмерти

заґазований — п’яний

закатрупити — вбити

заливати — базікати, брехати

зацигикати — заїхати

зольнеґлі (нім.) — цвяхи

кабан — (зневажливо) українець

кайзерка — булочка

капувати — зрозуміти

каценшпрунґ (нім.) — недалечко

кіблювати — сидіти в тюрмі

клявіс — тюремний сторож

кляво є! — знаменито!

комісьняк — чорний хліб (в армії)

кнайпа — корчма

коса — ніж

лахудра — жебрак, ледащо

лепета — голова

майстер Копитко — швець

майхер — ніж

мати мойра — боятися

мікрус — дитина

міхалок — мішок

моровий — відважний

на вар'ята — здуру, ненасправжки

назіхер — насправді

на світ вийти — на волю

на фест — зовсім певно

нєшпори (пол.) — Вечірня

облітаний — досвідчений

парканик — ковнірець

паталашити — псувати гру

пацалиха — кумедія, чудасія

пех — невдача

під хайром — божитися (з жид.)

побудка (пол.) — підйом, вставання

поківаний — недотепа

помпієри — пожежники

посмітюхи — тюремна прислуга (з в’язнів)

прецлі — бублики (солені)

прифалює — прийде

пришлюсувати — долучити

путня хмелю — кухоль пива

пуцнути — вдарити

пшодовнік (пол.) — підстаршина поліції

п’яний в шток — дуже п’яний

рандка — стріча закоханих

салятирка — миска, полумисок

сиґнатурка — дзвінок (в костелі)

скок — напад, грабунок

спацькати — змарнувати

спренжистий (пол.) — меткий

універок — університет

фавль — штрафний (у футболю)

файрант (нім.) — кінець праці

фасувати — одержувати

фатерко — батько

фаціята — обличчя

фраєр — наївна людина або також модник

хатрак — поліційний аґент

хірус — п'яниця

цибуля — годинник

цинк — знак, відомість

цувакс (нім.) — новик

цьмаґа — горілка

цюпа — арешт, тюрма

шалабойдик — чарка

швімки — купальні штанці

шимон — сторож кам’яниці

шкарп — залізничий насип

шкраби — черевики

шлюсрок (нім.) — сурдут

шнельцуґ (нім.) — скорий поїзд

шніт — склянка пива

шпіцель — аґент, донощик

штаєрок — танець

штимувати — згоджуватись

шустаки — дрібні гроші

Примітка

Вперше повість Івана Керницького «Герой передмістя» надрукована 1958 року у Нью-Йорку Видавничим Товариством «КНИГОСПІЛКА». Але замість восьми розділів повісті в тій книжці «з технічних причин» надрукували лише сім. Вилучений восьмий розділ, за назвою «Трагічна смерть пана Макса», було опубліковано згодом у збірці оповідань Керницького «Будні і неділя» (Об'єднання Українських Письменників в екзилі «СЛОВО», Нью-Йорк, 1973). 2012-го року повість була перевидана у великій збірці творів Керницького «Король стрільців» у повному обсязі, із восьмим розділом. Тут текст представлено за виданням 2012 року, а обкладинка та ілюстрації – з першого видання 1958 року.