Мері Лі - Замiж за старого, Мері Лі

- Думаєш, крім цієї журналістки, хтось ще кинеться випитувати подробиці? - Олю абсолютно не влаштовував той факт, що сторонні люди почнуть вторгатися в її особистий простір. Тим більше, невідомо на що здатні представники ЗМІ. Якщо усi такі ж настирливі і безпринципні, як ця Еліна, то чекай великих проблем.

- Сподіваюся, все-таки мої грізні охоронці зможуть наступного разу впоратися зі складними ситуаціями, запобігши вторгнення сторонніх осіб. – Діма виглядав занадто напруженим – брови сердито зведенi, куточки губ опущені.

Оля розуміла, що безглуздо продовжувати розмову про весілля. Дівчина потягнулася вперед і накрила долонею Дмитра руку, яка стискалася-розтискувалася в кулак.

- Давай підемо звідси. Мені, звичайно, тут сподобалося, і я вдячна, що ти привів мене сюди. Але, гадаю, нам пора. - Посміхнулася наречена.

- Оль... ми ж нічого не обговорили щодо весілля... - Промовив Дмитро, щиро шкодуючи про зіпсовану мить.

- Нічого страшного, ще встигнемо. Пішли. - Оля ніжно посміхнулася нареченому і поцілувала в куточок губ.

Діма кивнув нареченій, покликав офіціанта, розплатився за рахунком, потім пара вийшла в супроводі охоронців з ресторану. Поверталися до Олиного будинку по тій же дорозі, охорона їхала слідом.

Дівчину Дмитро довіз до воріт, після чого провів до парадних дверей, де пара попрощалася.

Повернувшись додому, Діму не покидало неприємне відчуття, що від зустрічі з журналісткою йому ще дістанеться. Найжахливіше, Оля може постраждати через гострий язик Еліни.

Аби погане передчуття не виправдалося. Журналістці вивідати нічого не вдалося, про що турбуватися?

А хвилюватися було про що. Це вже зрозумів Діма наступного дня.

Чоловік зайшов до кабінету і звично сів за стіл, на якому вже чекала нещодавно приготована кава. Він відкрив ноутбук, щоб переглянути останні новини. Його погляд зупинився на одній з них. Дмитро перечитав заголовок, написаний великими чорними літерами, і розiзлився. Ще трохи і чоловік не витримавши стукнув по столу кулаком.

- Зараза! - У серцях вигукнув Діма, потім схопив мобільний телефон і подзвонив своєму секретарю. Неважливо, що сьогодні вихідний. Варто вирішити ситуацію швидко.

- Вероніка, відшукай контакти Малиновської Еліни Миколаївни. В архівах повинен зберегтися її номер мобільного. Дані мені потрібні терміново. Чекаю результат. - Гримав у трубку Діма. Він натиснув кнопку скасування виклику, і почав ходити по кімнаті.

Чоловік міркував, що робити, якщо не вдасться мирно вирішити конфлікт. Але на думку поки що нічого не приходило. Невже назрiває скандал? Нехай. В даний момент турбувало інше. Аби Олі не попалася та безглузда стаття на очі. Може бути, що вона не читає новини в Інтернеті? 

Незабаром пролунав дзвінок, секретар повідомила Дмитру контакти журналістки.

Ще мить і він набирав продиктовані цифри. Чоловік знову подивився на заголовок і, здавалося, мобільний, який знаходився в його руці, ось-ось розплавиться.

На екрані монітора великими літерами чорним по білому написано:

"Успішного бізнесмена Дмитра Соболєва побачили з новою пасією. Невже вiн забув про своє колишне кохання?».

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно