Андрій Кузьменко - Я, «Побєда» і Берлін
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ти навіть сам не знаєш, скільки тобі старий.
Той цілий спокій так просто не прийде,
А на старих деревах гнізда старих птахів...
Таких, як ти, вже нікому не треба,
Твій светр так, як ти сам, вже такий старий.
Не забувай, що всі люди — дерева,
Не раз я бачив, як дерева вогонь палив.
Той цілий спокій так просто не прийде,
А на старих деревах гнізда старих птахів...
Старі фотографії
Здається, що то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом.
Нам було абсолютно все одно.
Не маючи нічого, мати всьо.
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив.
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи.
І справжнім друзям не забудь — подзвони,
Бо, добре чи зле, з тобою завжди вони.
Дешеве пиво і сухе вино
Робили нас щасливими людьми,
І, ніби чудо, польське радіо
Нам відкривало той незнаний світ.
Ми жили всі так, ніби то був сон
І можна бути вічно молодим.
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи.
І справжнім друзям не забудь — подзвони,
Бо, добре чи зле, з тобою завжди вони.
Ми грали примітивну музику
Так чесно, що пробила би до сліз.
Чекали, що прийде такий момент,
Коли під ноги впаде цілий світ.
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так, як вмів, так і зробив.
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді.
Стриптиз
Гроші мають очі і бачать всьо, що хочуть,
І грубими руками до крові б'ються з нами.
Мої зимні сльози вже мають колір грошей
І запах злого бога, брудного, німого.
Моя кров годує знов великі гроші.
Вмирає кров, і страшно нам під небом ночі...
Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші.
Вмирає кров, і мертва кров, і страшно нам
під небом ночі...
Гладиш цілий вечір за гроші свої плечі
І знаєш: не для тебе двері ті, що в небо.
Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші,
Вмирає кров і мертва кров, і страшно нам
під небом ночі..
Моя кров і твоя кров...
Там, де мене лишили
Лишаю на папері всьо, що знаю, і знов
Чую, як горить наша кров.
Згоряє і лягає чорна сажа на нас,
А може, то просто час.
Лишаю то, що знаю, на папері і тікаю туда.
Де того всього нема.
І ваші грубі руки не дістануть ніколи дна...
Собі там живу я...
Там, де мене лишили...
Там, де мене лишили...
О-о!..
Мені не видно неба — і не треба,
Я не хочу його, його.
То синє небо для вас,
Мені нічо не чути, може бути,
Що я просто глухий
На ваші слова.
Лишаю то, що знаю, на папері і кидаю в вогонь.
То так горить наша кров,
Горить, а я тікаю... чорна сажа не дістане до дна...
Собі там живу я...
Там, де мене лишили...
Там, де мене лишили...
О-о!..
Танго
Дзвенять браслети на руках, ми танцюємо танго,
Тіло до тіла і серце до серця, так гарно.
А над паркетом пролітають задихані пари,
І всі спішать натанцюватись, бо часу є мало. Мало...
Наше життя — то танго
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя — то танго,
До смерті танцюємо вдвох,
І поки ми разом —
з нами Бог.
Кожен шукає партнера до танцю надовго
І віддає себе йому до пари назовсім.
Коли ти впадеш — то спішися піднятися скорше
Бо каблуком пробити душу твою кожен зможе.
Наше життя — то танго
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя — то танго,
До смерті танцюємо вдвох,
І поки ми разом —
з нами Бог.
З останніх сил оркестр шарпає змучені струни,
Давно вже грає він не в долю, але ми танцюєм.
Всі посміхаються, але за сміхом сховані зуби,
Так було завжди, бережіться, бо завжди так буде.
Танець пінгвіна
Коли я ходжу по місті,
На мене тиснуть люди.
Я бачу їхні руки,
Я бачу їхні губи.
А...
Я довго ходжу по місті,
Мене нервує небо.
То є не моє небо,
То і не твоє небо.
А...
Сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Я там, де сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Страшно веселий!!!
Мене тримають за руки,
Щоб не робити то само.
Мене нервують люди
Ті, що думають мало.
Сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Я там, де сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Страшно веселий!!!
Твій портрет
Вулиці мокрі, ще я не спав,
Твої сни у бінокль підглядав.
Впало вниз небо, а я підняв,
Розстелив по коридорі і намалював.
Сірий павук читає назви старих газет,
Я малював руками на небі твій портрет.
Знизу бетон, зверху літак, може, то рай.
Справа вогонь, зліва вода і фарби линяють.
Море машин, море руїн, шукаю свій дім,
Вулиці є мокрі вони, я не один...
Телефони
Телефони знають наші секрети.
Вони би плакати, якби говорили.
1, 2, 3, 4, 5 — ми набираєм цифри —
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я, «Побєда» і Берлін», після закриття браузера.