Сергій Вікторович Жадан - Anarchy in the UKR

як розводять вогні в галереях сучасного мистецтва і влаштовують там кількаденні веселі оргії, котрі закінчуються колективною білою гарячкою.

Одним словом, дитина має бачити здорові й сильні емоції, позитивні переживання, не варто травмувати дитячу психіку картинами соціальної і життєвої поразки вільних художників, не можна, аби дитина змалку прийшла до думки, що в цьому житті, в твоїй країні тебе кожної миті можуть викинути на вулицю і тоді хоч член соси — нікому ти не потрібен із твоїми картинами і незалежною життєвою позицією. Діти мають виростати в нормальних умовах, в нормальному, врештірешт, суспільстві, в суспільстві, де жоден клерк і жоден лягавий не буде совати носа в твої документи, де жодна влада, наскільки б ссученою вона не була, не зможе дістати тебе на твоїй тютюновій фабриці, хоч би чим ти там займався, хоч би ти там трупи розчленяв, якщо це твій власний труп — розчленяй на здоров'я, діти мають якомога раніше зрозуміти, що потенційно будь-яка фабрика для того й існує, аби її можна було захопити і влаштувати на її території шабаш, інакше для чого її будували? Дитина, котра змалку усвідомлює всю зайвість, недоречність і шкідливість системи, до якої вона волею долі потрапила — така дитина має непогані шанси врешті приєднатися до одного із натовпів, і тоді вже за неї хвилюватися не доводиться. Хвилюватись куди більше потрібно за тих, хто так і не зуміє позбутись залежності від найближчого відділення комерційного банку, ось за них потрібно хвилюватись, саме з них виходять серійні вбивці і публічні політики, вільні художники з них напевне не виходять.

Ha цьому ми й розійшлись — вони з сином поїхали на фабрику, я полетів до своєї кімнати на третьому поверсі, маючи при собі нарізані ним диски й вельветовий піджак із написом на спині. Піджак трапився мені за доволі цікавих обставин, я побачив його в одному з магазинів військового одягу, фішка була в тому, що на нього можна було набити трафаретний напис, ну, що, спитав мене продавець, молодий афроамериканець, так це здається називається, яка картинка тобі подобається? Хочеш Че? He хочу, сказав, я, Че давно помер. Всі ми помремо, сказав він. О, до речі, додав, є кльова картинка, тут написано «Жити швидко, померти молодим». Хочеш? Померти молодим? запитав я, не хочу. Але картинку можеш набити, все одно краще, ніж Че.

Окей, сказав він, ще десять баксів.

Варшава, 2005-05-16