Остап Соколюк - Самсара УкраЇни, Остап Соколюк

Опинившись біля чорної стіни-глиби, ми на мить спинились і востаннє поглянули назад.

Немов чорна діра у відкритому космосі, наближається до тебе гибель твоя.

Отже ці слова стосувались не мене, а Стрибога.

Проте скільки життів ти маєш?

Чи здатен бог вижити після такого?

Від Стриби залишилось лише деформоване тіло. Половина його уже розчепилась на атоми і зникла у чорній дірі. Я не міг відірвати погляду від цієї моторошної метаморфози, коли ти не можеш опиратись чужій, невідомій силі. За лічені секунди Стриби не стало. Навіть його бойова палиця зникла у жерлі чорної потвори. І раптом — Войд метнувся до нас.

Проте він був надто далеко — я шарпнув Самсу, і ми занурились у пітьму. Чи може він завиграшки попрямувати за нами? Краще про це не думати, а просто — тікати, тікати, тікати.