Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Він тебе не знає. - розгублено пробелькотіла вона.
- Як раз і познайомились би. - він чарівно посміхнувся.
- Я не можу. Вибач.
- Може тоді запросиш до себе? - він підняв брову в очікуванні.
- Ні.
- Чому? Чому ти постійно мене відштовхуєш? Тільки мені здається, що ми стали на крок ближче, ти робиш два назад.
- Може тоді нам не варто продовжувати?..
- Ти хочеш мене кинути?
- Ми зустрічались? - спитала здивовано дівчина.
- Я зроблю вигляд, що не чув цього. Зустрінемось після свят. - він відчинив задні двері авто і витягнув величезний букет рожевих троянд і подарунковий пакет. - Це тобі. З Різдвом, принцесо!
Агата була розгублена. Вона так поспішала, що забула подарунок, який придбала для Сема.
- Зачекаєш хвилину, я тобі теж дещо купила. - вона взяла квіти і зашла в будинок. Піднявшись у квартиру, швидко забігла у свою кімнату, лишила квіти і подарунок там, і взяла коробку з краваткою для Сема.
- Мамусю, ти знов йдеш? - запитав Данилко, побачивши Агату, що взувалась біля дверей.
- Я на хвилинку. Дещо віддам і повернусь.
- Добре. - хлопчик повернувся до вітальні.
Віддавши Сему подарунок і привітавши його з Різдвом, Агата хотіла піти, та Сем вхопив її за руку і притис до себе.
- Я скучив. Один поцілунок і я поїду.
- Не треба, Семе. - вона намагалась виплутатись з його обіймів, та він все одно поцілував її.
- Бувай, принцесо.
- Бувай.
Вона назад просто втікала. Їй не сподобалось, що Сем наче не чув її слів. Вона заплуталась, їй треба був час, тому цей поцілунок був зайвим. Зайшла в квартиру і побачила Стаса. Він був не в настрої, хоча ще декілька хвилин тому вона чула як він сміявся разом з сином.
Провівши її розгніваним поглядом до кухні, він повернувся до вітальні, не промовивши жодного слова. Агата сама накрила на стіл і запросила Стаса з Данилком.
- Вина? - спитав Стас, беручи пляшку.
- Ні, я буду сік. - відповіла Агата, наливаючи собі соку.
Стас подивився на неї, наче щось обмірковуючи, потім поставив пляшку на стіл і собі теж налив соку.
- Мамусю, все дуже смачно.
- Дякую, сонечко. - відповіла з лагідною усмішкою сину.
- Можна мені ще мультик подивитись? - спитав хлопчик, прямуючи до вітальні.
- Так. Але один, бо ще покупатись треба.
- Гаразд. Тату, ти зі мною? - почувся дитячий голосок.
- Зараз прийду. Ти поки обери. - вигукнув Стас, піднімаючись і прибираючи тарілку. - Дякую, дійсно дуже смачно.
Він війшов з кухні і Агата трохи видихнула, адже їй все ще важко було залишатись з ним на одинці. Повітря наче наелектризовується в його присутності. Прибравши зі столу, дівчина пішла до вітальні. На телевізорі вже йшов мультик про Грінча. Данилко був повністю захоплений переглядом, Стас же відразу подивися на неї і поплескав по місцю поряд із собою. Агата ж похитала головою і сіла біля сина. Чоловік усміхнувся кутиком рота. Майже весь час перегляду, Агата ловила на собі його погляди. Очікувано, що Данилко заснув ще до закінчення мультика. Дівчина піднялась і хотіла занести маленького до ліжечка.
- Давай я. - Стас піднявся і перехватив у неї малюка, прямуючи слідом до дитячої кімнати. Агата відкинула ковдру і поправила подушку. Чоловік вклав Данилка до ліжка, вкрив і поцілував у щічку. Агату все ще дивувало таке його відношення до сина. Перш ніж вийти з кімнати, вона увімкнула нічник.
Перш ніж лягати спати, Агата пішла в душ. Їй просто необхідно змити всі тривоги і втому цього дня. Прийнявши душ, вона наносила крем на обличчя біля дзеркала. В цей момент ручка дверей опустилась і в приміщення зайшов Стас. Він певно теж готувався до сну, адже був лише в штанах.
- Тебе стукати не вчили? - запитала з викликом, піднявши одну брову.
- Якщо б не хотіла, щоб хтось зайшов, треба закриватись. - зашепотів їй прямо у вухо, підійшовши впритул, і запускаючи рій мурах по шкірі. Агата подивилась на їхнє відображення у дзеркалі і її опалило горячею хвилею.
Стас вдихнув запах її волосся, прибираючи його в сторону. Далі послідував поцілунок у шию, трохи опускаючи халат з плеча дівчини, і все це дивлячись у дзеркало і прослідковуючи її реакцію на кожен дотик. В якийсь момент Агата просто більше не змогла себе контролювати поряд з цим чоловіком, тому прикрила очі, коли його рука прослизнула під її халат і почала ковзати вгору по стегну. Судомно дихаючи, вона повністю віддалася у його владу...
- Ти зробив тату, - Агата провела нігтиком по літерам, лежачи в обіймах Стаса у своєму ліжку.
- Це була дурість, після того, як ти пішла. - Стас взяв її руку і поцілував кожен пальчик.
- Навіщо? - зі стогоном питає вона.
- Мені тоді дах зривало. - він знову навис над нею.
І знову дотики, божевільні поцілунки, тихі стогони, шепіт і подихи у полоні ночі.
Агата прокинулась перша. Відкривши очі, подивилась на Стаса. Він спав на спині, закинувши руки за голову. Вчора вона встигли покласти подарунки під ялинку. Та син міг прокинутись будь-якої миті. Агата не хотіла псувати їхні вже трохи налагоджені батьківські стосунки через ці моменти слабкості. Якщо не вийде, то це може закінчитись повним крахом.
- Мамусю! - почула Агата віддалено. Мабуть, синочок щойно прокинувся.
- Дідько! - тихо вилаялась дівчина і штовхнула чоловіка. - Стасе, прокидайся. Даня не повинен нас бачити.
- Що? - пробуркотів Стас, мружачи очі від денного світла.
- Даня не повинен тебе тут побачити. - прошепотіла вона. - Не треба давати йому марну надію.
- Сподіваюст цього разу ти не будеш стверджувати, що все вийшло випадково? - розплився в задоволеній посмішці чоловік.
- Не буду. Очевидно, між нами є тяжіння...Сховайся, - промовила вона з благанням у погляді, почувши топіт маленьких ніжок.
Стас зкотився з ліжка за секунду від моменту, коли двері прочинились.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс», після закриття браузера.