Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Біль пронизав Ліру, коли світло Ардіна вдарило її просто в груди. Вона відчула, як її магія розривається навпіл—темрява відступала, але не зникала повністю. Вона чула крики Калея та Селіни, але вони були далекими, ніби належали іншому світу.

— Ти… справді хочеш мене знищити? — прошепотіла вона, опираючись на землю, щоб піднятися.

Ардін дивився на неї, його обличчя було напружене.

— Я не хочу, Ліро. Але якщо ти дозволиш тіні повністю захопити тебе, ти станеш тим, кого ми всі боїмося.

Вона здригнулася.

— Ти боїшся не мене, а того, що я можу зробити?

Він не відповів.

---

Калей вирвався вперед, але магічний бар’єр Ардіна не дозволив йому наблизитися.

— Досить! Вона не твій ворог! — закричав він.

Але Ардін не зводив очей з Ліри.

Вона зробила глибокий вдих.

Вона могла б дати волю тіні. Вона могла б знищити Ардіна тут і зараз.

Але чи цього вона хотіла?

---

Ліра закрила очі.

Вона згадала Академію. Перший урок з Ардіном. Його слова:

"Справжня сила не в тому, щоб перемагати. Вона в тому, щоб обирати, коли зупинитися."

Тінь вирувала в ній, вимагаючи виходу.

Але цього разу вона не дозволила їй керувати.

Вона підняла руку і, замість атаки, відпустила магію.

Темрява навколо неї розсіялася, розчинилася в повітрі, залишаючи тільки її—звичайну, виснажену, але все ще сильну.

Ардін застиг.

— Ти…

— Я зробила свій вибір, — сказала вона. — І я не дам темряві визначати мою долю.

Бар’єр Ардіна зник.

Калей і Селіна підбігли до неї.

Ліра знала—битва ще не закінчена.

Але цього разу вона не дозволить нікому вирішувати за неї.

Бо це була її історія. І вона тільки починалася.