Тіна Вітовт - Лисичка , Тіна Вітовт

Добре що хлопці мене послухали і залишили саму та не заважають подумати, а тут є над чим. Я разів так десять перечитала лист від тата мені, і жодних сумнівів не було що це справді писав він, я ніби чула його голос який говорив сісти та заспокоїтись.

Далі нагадав що щось таке нам розповідали, і не раз, а я все пропускала повз вуха та не слухала. Ну а хто в здоровому глузді буде слухати казки про лисів, ніби ми їх нащадки, і одружуємося з собі подібними, тому і постійно когось запрошували з потенційних кавалерів до нас на вечерю. А я все сміялася з цієї дурні, на тобі досміялася. І наречений має повне право забрати до себе додому наречену для кращого знайомства, якщо він з паралельного світу, а думала бабця марить говорячи такі дикі речі.

Так стоп! Наречений! А тут їх два! Потрібно розібратися. Далі що я маю? Ах так я маю право на освіту, це чудово, за це можна зачепитися. Я також маю право не поспішати з церемонією укладання шлюбу, це неймовірно тішить, тому що я ще до цього явно не готова. Так, а я що лисиця? Дурня та й годі.

А що в нас за вікном? Мати моя люба! Та тут море!!! Таки портал правда. Поверх тут мінімум третій, це щоб я з переляку не втікала чи що? Так я не з полохливих, ще від мене тікати будете.

Що тут в листі ще цікавого? Ага наступні переміщення між світами я зможу зробити тільки зі своєю парою, інакше магія не пустить.

О, так тут ще й магія є! А це вже цікаво, у мене є магія? Якщо є то яка? Завжди мріяла бути магом. І чому я не дивувалася коли мені підігрували навіть у дорослому віці? Можливо тому що ми і справді маги. Тепер багато незрозумілих речей стали на своє місце, тоді виходить і Максим з Катою лиси, але чому вони лишилися на місці і нікуди не перенеслись?

Зате тепер я розумію чому Катя так спокійно сприймала навали кавалерів, вона то добре слухала все що розповідають батьки та бабуся, а я все сприймала як казки та пропускала повз вуха, і ситуація яка склалася це ніщо інше як відплата за неуважність.

Стоп! Я щось нічого про почуття не почула, чи щось згадували? Ні, навіть мимохідь цю тему не зачепили, тільки про магію яка нас поєднала і я маю зробити вибір між двома братами.

А хто сказав що я взагалі між ними буду обирати, а може я візьму і закохаюсь в якогось лиса з їх друзів, ні ну а що все може бути. І чому вони так поспішають сестру ніхто не підганяв, зустрічалися як цілком нормальні люди. Що за несправедливість?

Потрібно продумати план дій.

По-перше: з’ясувати де я знаходжусь, що це будинок хлопців я зрозуміла, тільки дивний він якийсь, он ліжко з балдахіном, дикість.

По-друге: у мене речей ніяких немає, з цим потрібно негайно розібратися, не можу ж я постійно в одному ходити? Потрібно оглянути кімнату на наявність хоча б якихось речей, ну не могли ж мене відпустити без нічого, в кімнаті немає, може десь в іншому місці поклали, а до відома не довели, з них станеться...

По-третє: хай що хочуть собі думають, а навчання кидати я не збираюся, що дарма гризла граніт науки щоб стипендію заробити, ні однозначно маю отримати диплом.

По-четверте: розібратися з горе нареченими магічними, хай їх качка копне, і де вони тільки взялися на мою голову?

І по-п’яте: мабуть саме цікаве, розібратися з магією, та розвинути її в собі, можливо тут навіть магічні академії є якісь, о це пригода буде, і коли я стала така авантюриста?

Однозначно цей перехід на мене позитивно вплинув, таке враження що я вибралася з навіяних стереотипів поведінки, і прокинулась від затяжного сну, а може це моя внутрішня лисичка простягається? Та я сам суцільний позитив та оптимізм приправлений авантюризмом, ну тримайтесь хлопці я ще сама не знаю на що здатна, відчуваю буде весело.

Алекс

Так і знав, що затія відразу перенести Мілану до нас їй не сподобається. Потрібно було більше часу їй дати, краще познайомитися, а не як якісь дикуни тягнути у свою печеру, точніше дім.

І чому тільки не зупинив Дана коли він почав перехід? От зараз і пожинаємо плоди своєї безвідповідальної діяльності. Я розумію що в нас це нормально, але для дівчини, яка до таких речей не звикла, це складно зрозуміти.

- Ти в офіс коли плануєш їхати?

Роботу ніхто не відміняв, ми з Даному допомагаємо батьку в управлінні нашим сімейним бізнесом, а отже обов'язків вистачає.

- А я взяв відпустку на тиждень, - каже Дан.

І головне так задоволено посміхається, я ж не здогадався це зробити, ну нічого наступний тиждень буде мій, тому як батько двох не відпустить.

- Тоді приглянеш за нашою дівчинкою, а я наступного тижня у відпустці, і щоб не здумав махлювати, у нас права рівні, хоч ти на і старший.

- Добре я тебе зрозумів, - піднімає руки у знак примирення, - обіцяю тобі не заважати.

- Тобі не здалось дивним, що її магія однаково відреагувала нас? - задаю те питання, яке мене хвилює з самого початку.

- Мене це також зацікавило, звичайно реакція відбувається на користь одного, і дуже рідко на двох, навіть таких близьких родичів як ми з тобою.

Брат також над цим питанням задумався, тому що таких випадків давно не було, хоча раніше траплялися і часто, доки ми не почали запозичувати майже всі технологічні винаходи паралельного світу, а що вони дуже зручні, а вдосконаливши магією взагалі чудові, немаю нічого проти покращення якості життя, тільки за.

- Гаразд, не нудьгуй тут. Надіюсь вона швидко остине.

- Скоро їсти захоче, прийде, - посміявшись, йду.

Кого я бачу? Кіра, ох не заздрю Дану, з цією видрою нізащо в світі не зв'язався б, і чому він до неї поліз. Швидше сідаю в свою машину і їду геть, доки мене не зачепила, його коханка хай і розбирається.