Пауло Коельо - Шпигунка

спільницями одна одній, однак мені забракло сміливості кивнути.

— Я боролася за це кохання з усіх сил, і сьогодні вони вичерпалися. Камінь у мене на серці став розміром із цілу скелю й вже не дає йому битися. Моє серце у своєму останньому подиху говорить, що існують інші світи, у яких мені не треба буде благати товариства чоловіка, щоб наповнити ці порожні дні й ночі.

Щось мені віщувало наближення трагедії. Я попросила її заспокоїтися. Вона була дуже милою до всіх присутніх, а її чоловік був зразковим офіцером. Жінка похитала головою й усміхнулася так, ніби вже багато разів це чула. Вона продовжила:

— Моє тіло дихає, але душа вже мертва, оскільки я не можу ні поїхати звідси, ні дати тобі зрозуміти, що ти маєш бути поряд зі мною.

Було помітно, що Андреас, офіцер голландських збройних сил, який мав захистити свою репутацію, дуже хвилювався. Я розвернулася впівоберта й вирішила відійти, однак жінка відпустила свого чоловіка й вхопила мене попід руку.

— Тільки кохання може дати сенс тому, що його не має. Отже, у мене нема кохання. Відчуваючи таке, навіщо продовжувати жити?

Її обличчя впритул наблизилося до мого. Я спробувала вловити в подиху жінки запах алкоголю, але ні — вона була тверезою. Я подивилася їй у вічі, щоби помітити хоча б сльозинку, але, можливо, вони вже всі висохли.

— Будь ласка, Марґарето, залишіться! Ви гарна жінка, яка втратила сина. Знаю, що це означає, хоча ніколи не була вагітною. Я роблю це не заради себе, а заради тих, хто є в’язнем своєї гаданої свободи.

Дружина Андреаса дістала із сумочки маленький пістолет, направила його в серце й вистрілила, перш ніж хто-небудь із нас устиг їй перешкодити. Хоча частково гуркіт пострілу притишила її вечірня сукня, присутні повернулися в наш бік. Спочатку вони подумали, що то я скоїла злочин, оскільки перед тим вона вчепилася в мене. Однак відразу ж побачили мій переляканий погляд і Андреаса навколішках біля дружини: він намагався зупинити кров, з якою з неї витікало життя. Вона померла в нього на руках. Її погляд випромінював лише спокій. Усі — і Рудольф теж — підійшли до нас. Місцева дівчина зникла в невідомому напрямку, оскільки побоювалася можливих неприємностей у товаристві озброєних п’яних чоловіків. Іще до того, як присутні поцікавилися, що сталося, я попросила чоловіка негайно піти звідти. Він мовчки погодився.

Коли ми повернулися додому, я одразу ж попрямувала до своєї кімнати й узялася пакувати речі. Рудольф упав на диван, п’яний, як чіп. Наступного ранку він прокинувся, випив міцної ранкової кави, поданої служниками, і, зайшовши до моєї кімнати, побачив валізи. Він уперше порушив цю тему.

— Куди ти плануєш їхати?

— До Голландії наступним кораблем. Або ж до раю, щойно матиму таку саму можливість, як дружина Андреаса. Вирішуєш ти.

До цього моменту тільки він віддавав накази. Але, мабуть, мій погляд повністю змінився, і за кілька хвилин вагань чоловік вийшов із дому. Коли ж повернувся того вечора, сказав, що ми можемо використати належну йому відпустку.

За два тижні на першому ж кораблі ми вирушили до Роттердама.

Я охрестилася кров’ю дружини Андреаса. І після цього хрещення стала назавжди вільною, хоча ні він, ні я не знали, куди приведе ця свобода.

Я досі плекала надію на помилування від президента Республіки, оскільки маю багато друзів серед міністрів. Однак частину дорогоцінного часу, котрий мені залишився, забрала сьогодні сестра Лоранс. Вона принесла мені перелік речей, що були в моєму багажі під час арешту.

Черниця запитала, що має робити з цими речами в разі найгіршого сценарію, котрий видавався єдино можливим. У її голосі вмістилася вся теплота світу. Я попросила її залишити мене й повернутися пізніше, оскільки не могла дозволити собі гаяти час. Але якщо найгірший сценарій справді втілиться, вона може робити все, що забажає. В усякому разі я напишу перелік речей, бо все-таки вірю, що вирішиться на добро.

Валіза 1

1 золотий годинник із блакитною емаллю, куплений у Швейцарії;

1 кругла коробка з шістьма капелюшками, трьома золотими шпильками із перлами, кількома довгими пір’їнами, вуаллю, двома хутряними боа, трьома прикрасами для капелюха, брошкою у формі груші й вечірньою сукнею.

Валіза 2

1 пара чобіт для верхової їзди;

1 щітка для коней;

1 коробка воску для взуття;

1 пара гетрів;

1 пара шпор;

5 пар шкіряних туфель;

3 білі сорочки для костюма вершниці;

1 серветка (не знаю, чому вона займає місце в моїй валізі, можливо, я використовувала її для чищення чобіт);

1 пара шкіряних гетрів для захисту ніг;

3 спеціальні захисти для знерухомлення грудей під час галопу;

8 пар шовкових і 2 пари бавовняних трусиків;

2 ремені для різних костюмів вершниці;

4 пари рукавичок;

1 парасолька;

3 козирка проти потрапляння прямих сонячних променів в очі;

3 пари вовняних шкарпеток, з яких одна вже зношена від тривалого використання;

1 спеціальна сумка для суконь;

15 гігієнічних прокладок для менструації;

1 вовняний светр;

1 повний костюм вершниці, із жакетом і комбінованими штанами;

1 коробка зі шпильками для волосся;

1 шиньйон зі шпилькою, щоб кріпити до волосся;

3 боа з лисячого хутра;

2 коробки з рисовою пудрою.

Валіза 3

6 пар підв’язок;

1 коробка зволожувача для шкіри;

3 пари лакових чобітків на високих підборах;

2 корсети;

34 сукні;

1 полотняний пакетик ручної роботи, у якому, здається, було насіння невизначених рослин;

8 боді;

1 шаль;

10 пар найзручніших трусиків;

3 жилети;

2 жакети з рукавами;

3 гребінці;

16 блуз;

іще 1 вечірня сукня;

1 рушник і 1 шматок запашного мила (я не використовую готельне мило, бо з ним можуть передаватися хвороби);

1 перлове намисто;

1 ручна сумочка з люстерком на внутрішньому боці;

1 мармуровий гребінь;

2 коробки для зберігання коштовностей уночі;

1 мідна коробка з візитівками на ім’я Вадима Маслова, капітана спеціального полку збройних сил Російської імперії;

1 дерев’яний ящик із чайним сервізом із порцеляни, отриманим під час поїздки;

2 піжами;

1 пилочка для нігтів з перламутровою ручкою;

2 портсигари: один зі срібла й один із золота (або позолочений, я не впевнена);

8 сіточок для волосся для сну;

коробки з намистом, сережками, каблучкою зі смарагдом, іще однією каблучкою зі смарагдом і діамантами, а також іншими прикрасами;

сумка з шовкової тканини із 21 шарфом;

3 віяла;

помада й рум’яна найкращої французької марки;

французький словник;

гаманець із кількома моїми фотографіями і…

І багато дурниць, від яких я хочу звільнитися, коли вийду звідси,