Вадим Булава - Долина Крижаних Сліз, Вадим Булава

Красивий та атмосферний опис, одразу змушує поринути в історію, шкода тільки водія, якому не вистачило кількох секунд)

Ця книга відчувається як повільне занурення в холодну глибину, де події важливі не самі по собі, а через те, що вони пробуджують усередині; сюжет не поспішає, зате змушує зупинятися, слухати тишу, вдивлятися в сенси, і в якийсь момент ловиш себе на думці, що читаєш не про долину, а про пам’ять, втрати й страх забуття, які знайомі кожному.

Найсильніше вразила робота з пам’яттю й забуттям: текст не моралізує і не нав’язує висновків, але з кожним розділом стає все зрозуміліше, що втеча від минулого коштує надто дорого; герої виглядають живими саме через свої сумніви, а світ — крихким і небезпечним не через монстрів, а через людські рішення.