Торія Онопрієнко - Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко

Мамо, що там бахнуло назовні? 
І чому тремтить земля? 
Чом із татом такі ви нервові? 
І чому ридає десь маля?

Мамо, а чому кричали люди? 
Звідки взявся цей страшний вогонь?
Мамо, а чому хаóс усюди? 
В нас війна? А наша яка роль?

Мамо, кажуть, вороги вже тут, 
Вже готові убивати нас. 
Кажуть, нас загнали в глухий кут, 
Що вмирати нам прийшов вже час.

Ні, матусю! Бачиш? Наш солдат! 
На шевроні України стяг! 
Він на ворога наводить автомат! 
А в очах його відсутній страх!

Я, матусю, вірю в ЗСУ! 
Найсильніші воїни з усіх! 
Горду витираю я сльозу, 
Лиш за тих хто нас усіх вберіг.

©Торія Онопрієнко