Джулія Рейвен - Секс-сусід напрокат, Джулія Рейвен

Серце закалатало ще дужче, бажання окропом розливалося по венах.

Між ніг уже було волого та гаряче.

Я відчувала нестерпно повільні рухи шорстких пальців. Трохи прохолодні, вони піднімалися вище і вище по стегні, викликаючи натовпи непроханих мурашок.

Ось ще трохи. Зовсім мало залишилося і…

Але раптово Руслан зупинився. Подивився мені в очі, наче різко щось згадав, і відсторонився.

З моїх губ мимоволі злетів розчарований видих.

— Щ-що сталося? — просипіла, намагаючись вирівняти збите дихання. В очах стрибали чорні цятки, ноги не тримали. Я вхопилася за край підвіконня, щоб хоч так утримати хитку рівновагу.

— Ти ж ще не розлучилася?

— Що? Кгхм... Ні, а яке це має значення...

— Дай сюди руку, — сусід підняв мою праву долоню і, зволожуючи слиною безіменний палець, без проблем зняв з нього обручку. Акуратно поставив її на кухонний острівець і знову повернувся до мене. — Я не трахаю заміжніх дівчат. Це мій принцип, — з усмішкою пояснив Руслан, помітивши мою розгубленість від побаченого.

— Так, це дуже багато змінює, — засміялася я у відповідь, — немає обручки і немає проблем. Чисто у твоєму стилі вирішення проблеми, — проковтнула і присіла на широке підвіконня.

І знову поцілунок. Замість тисячі слів та пояснень.

Глибокий, ніжний, владний.

Що повертає мене назад у вир насолоди. У прірву небачених відчуттів, пестощів.

Руслан цілував мене жадібно та з натиском. Немов порушив клятву целібату і вперше дорвався до солодких дівочих губ. І це дуже підкупляло. Відчувати себе такою бажаною, привабливою. Знати, що мене хоче такий вродливий чоловік. Знати, що я настільки його заводжу.

Так, чорт забирай, мій рівень самооцінки з цим сусідом за кілька хвилин підскочив до небес і не хотів повертатися. Я зараз спокійно могла позмагатися з Міс Всесвіт будь-якого року. Так, я зрозуміла, що справді чогось варта.

Язик Руслана господарював в моєму роті, руки так само вивчали кожен сантиметр моєї шиї, грудей, живота.

Я не могла нічого зробити ні з пульсуючим жаром, що розливався по моєму тілу потужними хвилями, ні з помутнілою свідомістю, яка відмовлялася працювати на повну силу. Збудження «прострілювало» зарядами струму кожну клітинку єства. Щоразу, коли сусід торкався мене. Щоразу, коли дико цілував мене. Пестив.

Я вмирала від бурі всередині себе і воскресала під натиском його рук. Його губ, язика.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно