Аня Стар - (не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар

Глава 19

Минуло досить багато часу, перш ніж Редді зміг повернути собі колишнє самовладання і відновити дихання. У тілі відчувалася приємна ломота, а думки крутилися тільки довкола одного питання: бути чи не бути ледачим тюленем у ліжку, однак легкий рух дівочого тіла відвернув від подібної дурості. Вікта повільно потягнулася, прикриваючи долонькою позіхання. Їй було так невагомо й легко, що навіть ниючий біль унизу живота не псував цей момент.

Як за домовленістю, обидва повернулися одне до одного, мовчки вдивляючись в очі.

— Доброго ранку, — Редді трохи підвівся, притримуючи голову рукою і повільно вивчаючи поглядом подробиці її тіла.

Вікта почервоніла, сильніше натягуючи покривало на себе. Досить нерозумно, особливо після того, що сталося, але вона не могла інакше.

— Добрий... — закусивши нижню губу, відповіла принцеса.

— Думаю, нам варто прийняти душ, — Фейт швидко піднявся, на ходу вдягаючи темні боксери.

— Нам...? — не до кінця розуміючи, простягнула дівчина, — Ох... — Вікторія стиснулася від переляку, прикриваючи груди м'якою тканиною, коли хлопець вправно підняв її й на руках поніс у душову. Обережно притримуючи рукою, Редді поставив її на гумовий килимок у кабінці. Їхні погляди знову зустрілися, коли він повільно потягнув ковдру вниз.

— Це зараз зайве... — нижчим голосом промовив Фейт. Він терпляче і з розумінням поставився до її ніяковості, тому спочатку позбавив себе єдиного предмета одягу. Очі дівчини розширилися, впиваючись з одержимим інтересом у його геніталії.

— Ох, Вікта... — розтягуючи задоволену посмішку, прошепотів Редді, — Такими темпами ми точно не скупаємося, — на доказ він ледь посував бровами, а внизу...

— Ой... е!.. — дівчина майже поперхнулася повітрям, спостерігаючи, як на очах збільшувався "агрегат", що так цікавить її... Вона з легким занепокоєнням сіпнулася, притискаючись до прохолодної плитки стіни.

Трохи хмикнувши, Редді все ж забрав у неї покривало і ввімкнув воду. Запах гелю для душу був їй знайомий. Це був аромат його шкіри і свіжості тропічних лісів. Такий підбадьорливий і водночас дурманний так сильно, що Вікторія відкинула голову назад із тихим стогоном.

Саме так, чорт забирай, відчувався її особистий наркотик. Довгі пальці Редді масажували їй шию і спину, проганяючи тупий біль і залишаючи вже інший, солодший, більш передчутливий. І повільно провів пальцями по її щоці, розмазуючи густу піну, викликаючи такі лоскотливі, але приємні відчуття, що Вікторія ледве скривилася з посмішкою, а потім розкрила губи у вдиху, коли його рука спустилася від шиї до грудей.

— Нам... треба обговорити... важливе... — з придихом вичавила із себе вона, неусвідомлено вигинаючись назустріч цим ласкам. Груди болісно відгукнулися, вимагаючи більшої уваги, а з губ зірвався короткий стогін.

— Обов'язково, але потім, — прохрипів Редді, жадібно поцілувавши Вікту в губи, — зараз я б вважав за краще... зайнятися чимось... — він не договорив, покриваючи поцілунками витончене підборіддя дівчини.

Вікта не стала заперечувати, притягуючи його до себе ближче за плечі. Знову, як тоді, в її кімнаті, тільки цього разу вона сама хотіла.

Нестримно... до божевілля.

Принцеса десь читала про поняття "жадання", але ніколи не думала, що буде сама відчувати подібне. Це немов залежність, настільки яскрава, що не терпить байдужості. Кінчики нігтів окреслили лінію хребта чоловіка, а гарячий і готовий член наполегливо впирався в живіт, заводячи її ще сильніше.

Потоки води змивали піну з коханців, які міцно обіймають одне одного. Голова чоловіка опустилася до шиї дівчини, яку вона слухняно підставляла його м'яким губам.

Тепло і мокро.

Її права нога піднялася в неусвідомленій спробі обійняти його поперек, щоб відчути ближче.

До себе і в собі...

— Ммм... — хлопець сильніше притиснув її до стіни, мнучи рукою випуклість одних грудей, — Крихітко, повір... я цілковито схвалюю твій порив... — він знову поцілував її підборіддя, а потім легко прикусив нижню повну губу дівчини, — Але зараз... поспішати з цим не варто, - його губи пройшлися по чутливому місцю за вушком.

У відповідь Вікта схлипнула, впиваючись нігтями в його плечі.

До болю... до божевільної спраги.

Вона кілька разів штовхнулася тазом назустріч гарячій плоті, закликаючи його до дії. Редді довелося заплющити очі, щоб упоратися з гострим бажанням підняти це маленьке створіння і врізатися в нього зі звіриним напором.

До кінця, виснажуючи запаси своєї мошонки.

Чоловіча рука опустилася вниз до стегон дівчини, яка зі свистом вдихала повітря короткими, поверхневими вдихами.

— Чорт...

Його пальці потопали в слизькій волозі її збудження. Обережно проникнувши ними всередину, він притиснув основу долоні до м'якоті клітора, починаючи повільно розтирати його.

— Вікта...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍