Аня Стар - (не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар

Чоловік пробурмотів щось незрозуміле, вдихаючи повітря зі свистом і починаючи сильніше рухатися разом з її рукою. Його пальці продовжували трощити Вікту зсередини, розтягуючи і підводячи до чогось божевільного.

А принцеса не могла зосередитися на маніпуляціях своєї руки. Їй було надто гаряче і приємно. Ось тільки Редді зробив два різких поштовхи в її долоню, майже вдавлюючи дівчину в матрац ліжка, і голосно скрикнув, здригаючись усім тілом кілька разів.

Вікторія відчула гарячу липку вологу, що повільно стікала між пальцями. Її було багато. Чоловік знову поцілував її вимогливим поцілунком, а потім швидко піднявся на ноги.

—  Не ворушись... —  він ще не відновив своє переривчасте дихання.

—  Це... мало бути в мені?.. — щоки Вікти палали, коли вона дивилася на сліди його насіння.

Їхні очі знову зустрілися, але Редді дивився так незрозуміло і дивно, немов ухвалював остаточне рішення.

—  Тільки якщо ти сама захочеш...

У відповідь дівчина майже забула, як потрібно дихати після його таких слів. Не бажаючи гаяти дорогоцінний час, Редді швидким кроком пішов до вбиральні приводити себе до ладу, навіть не зачиняючи за собою двері.

Коли він повернувся з вологими серветками, дівчина вже піднялася, опускаючи чоловічу футболку. Фейт видав дражливе "ц-ц-ц-ц-ц-ц", підходячи до неї впритул.

—  З чого ви вирішили, Ваша Високосте, що вам дозволено залишати це ліжко? - він запустив свої пальці їй у волосся, а потім пройшовся ними по всьому дівочому тілу. Його зовсім не бентежила власна нагота.

— Але...

— Жодних "але", Вікторіє, — Редді встиг очистити її долоню, поки вона безшумно відкривала й закривала ротик, не знаходячи слів, — Я хочу побачити тебе... — прошепотів він їй на вушко, піднімаючи поділ футболки.

У його очах промайнуло захоплення, коли вона постала перед ним у своєму первозданному вигляді. Потім він полонив її губи, обережно нахиляючись на неї.

Вони знову опинилися на ліжку, тільки цього разу все було ще повільніше і терплячіше. Фейт почав пестити її груди губами, доти, доки Вікта не почала безпорадно схлипувати, пропускаючи між пальців його темне волосся.

— Будь-ласка... — Вікторія вже не могла більше терпіти це ниюче відчуття між ніг, як і його тортури зубами та язиком.

Вона зовсім не пам'ятала, як він встиг одягти презерватив. Бажання пульсувало в ній, як невпинно працюючий орган.

— Все буде добре, — Редді поцілував її в лоб, розташовуючись між ніг дівчини. Вона дивилася на нього своїми яскравими очима, що здавалися такими бездонними зараз.

Він став обережно проникати в неї, намагаючись діяти плавно, однак, коли чоловік відчув перепону і її напругу, то вирішив зробити один різкий рух уперед. Редді встиг зловити її крик болю своїми губами, завмираючи на місці. Його руки почали погладжувати обличчя Вікти, даруючи заспокоєння і час, щоб оговтатися. Принцеса поморщилася від тупого, пекучого болю, який став затихати, залишаючи легке печіння.

— Подивися на мене, — прошепотів Редді, спостерігаючи за її реакцією.

Він, як і раніше, не рухався, чекаючи її дозволу.

Вікторія видихнула через рот, трохи киваючи головою. На її очах не було сліз, тільки очікування обіцяного "дива".

Редді став обережно рухатися, поступово роблячи поштовхи глибшими й заповнюючими, а вона слухняно вбирала його в себе, видаючи тихі, короткі стогони.

Знову повернулося відчуття невідомого жару, тільки тепер додався дивний лоскот, що змушував її уявляти, наскільки глибоко він занурюється в неї. Дихати ставало важче і маленькі пальчики на ногах дівчини стиснулися від відчуттів, що нахлинули.

Редді трохи підвівся, видихаючи зі стогоном. Його руки обхопили сідниці принцеси, щоб дістати до самих надр її єства.

— Господи... — благала Вікта, коли абсолютно все почало збиратися десь унизу, стискаючись від кожного заповнювального проникнення.

Чоловік поцілував її підборіддя, трохи піднімаючи таз дівчини однією рукою. Він видав протяжний, глухий стогін, наближаючись до фіналу їхнього єднання.

Це безумство, але вони обидва відчували момент настання невблаганної насолоди.

Вікта впала з обриву реальності першою, вкусивши його плече від сили внутрішнього вибуху. Вона міцно заплющила очі, смикаючись назустріч різкішим поштовхам чоловіка. Редді вигнув сильно спину, видаючи тваринний рик від такого яскравого звільнення.

Мільйони й мільярди крихітних спалахів перемішалися в їхніх очах. Фейт ледве втримався, щоб не впасти на дівчину всією своєю вагою. Те, що сталося, було занадто прекрасним і дивовижним.

Їм не хотілося говорити. Обидва важко дихали, обливаючись потом від витрачених зусиль і такого чудесного завершення процесу.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно