Урсула К. Ле Гуїн - На інших вітрах

я правлю в Земномор'ї під Знаком Миру. Якщо ж ви бачите будь-яку перешкоду для нашої подорожі на Рок, то скажіть про це відкрито тут і зараз. Цілком можливо, Рівновага сил в межах Архіпелагу, як і вся Велика Рівновага, знаходиться зараз під питанням. Але врахуйте: в цю подорож слід відправлятися негайно, бо наближається осінь, а до острова Рок шлях неблизький.

«Камені з очима» відповіли королю не відразу, поки, нарешті, не втрутився принц Сеге.

— Рушай туди скоріше, пане наш король! — сказав він. — Вирушайте, з вами наша надія і наша довіра! І нехай лише попутний вітер наповнює ваші вітрила! — По рядах членів Ради прошелестіло невиразне: так, так, вірно, слухайте, принц Сеге говорить саме те, що потрібно.

А принц Сеге вже запропонував перейти до обговорення другого питання або ж відразу до дебатів. Але ніхто в залі так і не сказав жодного слова. І йому довелося оголосити засідання Ради закритим.

Виходячи разом з ним з Тронного залу, Лебаннен сказав:

— Спасибі тобі, Сеге! — І старий принц відповів:

— Ах, Лебаннен, що я ще міг сказати — жалюгідний смертний, що стояв між королем і драконом?

Глава IV

«Дельфін»

Безліч справ потрібно було завершити, і зробити безліч приготувань, перш ніж король зміг покинути свою столицю. Важливим було також питання, кому слід плисти разом з ним на Рок. Зрозуміло, Іріан і Техану, але Техану неодмінно хотіла, щоб з нею поїхала її мати, Тенар, а Онікс сказав, що і Олдер в будь-якому випадку повинен поїхати туди, а також пальнійський чарівник Сеппел, бо, як відомо, вся пальнійська премудрість пов'язана саме з проблемою життя і смерті і можливістю переходу з одного світу в інший. Король призначив капітаном «Дельфіна» шкіпера Тослу, з яким і раніше чимало подорожував разом. Управляти королівством під час своєї відсутності він доручив принцу Сеге, що принцу теж було не вперше, а в помічники йому призначив кількох обраних членів Ради.

Отже, все начебто було вирішено, але за два дні до відплиття до Лебаннена прийшла Тенар і сказала:

— Іріан каже, що ти маєш намір обговорювати з Драконами питання війни і миру, а також багато інших життєво важливих питаннь, що стосуються рівноваги у всьому Земномор'ї. Мені здається, жителям каргадських островів теж непогано було б взяти участь в цих переговорах.

— Ну так ти і будеш їх представницею.

— Ні. Я давно вже не піддана Верховного Правителя Каргада. Єдина людина тут, яка дійсно може представляти Карго на цих переговорах, це дочка Верховного Правителя.

Лебаннен навіть відсахнувся від неї. Він відвернувся, намагаючись придушити гнів, а потім насилу видавив:

— Але вона ж зовсім не в змозі винести настільки тривалу подорож, ти і сама це прекрасно знаєш.

— Нічого подібного я не знаю.

— До того ж вона на рідкість неосвічена і, по-моєму, досить дурна.

— Неправда, вона розумна, практична і смілива дівчина. І прекрасно розуміє, чого вимагає від неї статус принцеси Каргада. Правити державою її, звичайно, не вчили, але хіба вона може навчитися цьому, будучи замкненою в Річковому Палаці і спілкуючись тільки з служницями і тупоголовими придворними дамами?

— По-перше, вона не знає нашої мови, а по-друге…

— Вона вже вчить нашу мову. А крім того, я буду поруч і зможу щось їй перевести при необхідності.

Лебаннен трохи помовчав і обережно сказав:

— Я, звичайно, розумію твою заклопотаність щодо участі карго в цих переговорах і постараюся що-небудь придумати. Але принцесі в цій експедиції не місце.

— Техану і Іріан теж вважають, що вона повинна поїхати з нами. Та й Майстер Онікс каже, що і приїзд Олдера, і приїзд каргадської принцеси зараз — це аж ніяк не випадковість.

Лебаннен ще трохи відступив від Тенар і, вислухавши її, заперечив з якимось вимученим терпінням:

— Я не можу дозволити цього. Невігластво і недосвідченість принцеси можуть привести до того, що вона перетвориться в серйозний тягар для всіх. І я не можу піддавати її життя такій небезпеці. Її взаємини з батьком…

— Між іншим, будучи настільки «неосвіченою», як ти кажеш, саме вона, по суті справи, зуміла першою відповісти на питання Геда. Ти просто ставишся до неї з тією ж неповагою, як і до її батька! Ти говориш про неї, як про неживий предмет, як про безмозку дурепу! — Тенар аж зблідла від гніву. — А якщо ти так боїшся піддавати її ризику, то спершу запитай: чи не хоче вона сама ризикнути?

Лебаннен мовчав. А потім заговоОріль з тим же дерев'яним спокоєм і терпінням в голосі, намагаючись не дивитися Тенар в очі:

— Добре, якщо ти, Техану і Орм Іріан вважаєте, що ця особа повинна відправитися з нами на Рок, і Онікс теж з вами згоден, то я готовий підкоритися вашому рішенню, хоч і вважаю його помилковим. Будь ласка, передай принцесі, що якщо вона хоче плисти з нами, то я дозволяю їй приєднатися до експедиції.

— Це їй сказати повинен ти!

Лебаннен не відповів. Він деякий час постояв, як і раніше не дивлячись на Тенар, і, не кажучи ні слова, вийшов з кімнати.

Хоча він на Тенар і не дивився, але все ж встиг помітити, якою вона виглядає постарілою і змученою. У неї навіть руки тремтіли, і йому стало шкода її до сліз і шалено соромно за свою впертість. Добре ще, що розмовляли вони наодинці! Однак думки про Тенар були не більше ніж іскорками світла в тій величезній темряві гніву, яка ним володіла: гніву на Тенар, на принцесу, на всіх і кожного, хто поклав обов'язок піклуватися про неї саме на нього. Вийшовши з кімнати, Лебаннен ривком відхилив комір сорочки, ніби той душив його.

Його дворецький, чоловік повільний і спокійний, зовсім не очікував, що король повернеться так скоро і саме через ці двері, і схопився, здивовано втупившись на Лебаннена, але той, кинувши на нього крижаний погляд, сказав:

— Негайно вели послати за принцесою; я бажаю зустрітися з нею сьогодні опівдні.

— За якою принцесою?

— А що, у нас в палаці є ще принцеси? Чи ти не знаєш, що у нас гостює дочка Верховного Правителя Каргада?

Вражений слуга, заїкаючись, пробелькотів вибачення, але Лебаннен перервав його:

— Ні. Краще я поїду в Річковий Палац сам. — І він широкими кроками рушив далі, не звертаючи уваги на поспішаючого за ним слугу з його надокучливими питаннями про те, якого коня приготувати і