Деніель Пінк - Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує

Малкольм ҐЛедвел

За допомогою серії захопливих та цікаво розказаних історій Ґледвел поступово розбиває, ніби молотком, ідею «людини, що зробила себе сама». Успіх є поняттям більш складним, наголошує він. Ті, хто досяг висот, – від молодих канадських гравців у хокей до Білла Ґейтса та «Бітлз» – часто є продуктами прихованих переваг культури, часової політики, демографії та удачі, яка допомогла їм стати майстрами своєї справи. Читання цієї книги приведе вас до того, що ви переоціните стежку свого життя. Більш того, вона змусить вас дивуватись з того, скільки людського потенціалу втрачається, коли так багато людей не отримують цих переваг.

Філософія типу І. «Якщо щось і робить нас щасливими між дев’ятою ранку та п’ятою вечора, то точно не те, скільки грошей ми заробили. А те, чи дає наша робота змогу самореалізуватися. Якби я запропонував вам обрати між професією архітектора з річною зарплатою 75 тисяч доларів чи щоденною роботою у пункті прийому платежів до кінця свого життя за 100 тисяч доларів на рік, що б ви обрали?

Здогадуюсь, що перший варіант, бо він передбачає наявність комплексності завдань, автономії та зв’язок між зусиллям і винагородою за пророблену креативну працю, що для більшості з нас є значно ціннішим, аніж гроші».

Команда суперників: політичний геній Авраама Лінкольна

Дорріс Кернс ҐУдвін

У своїй захопливій, популярній історії Ґудвін зображає Авраама Лінкольна як приклад поведінки типу І. Він був сподвижником праці й прагнув досягти майстерності в юриспруденції та політиці. Своїм найзапеклішим супротивникам він давав владу й автономію. І він розробив такий стиль лідерства, що передбачав вищу мету – покласти край рабству та зберегти спільність.

Філософія типу І. Ґудвін висвітлює такі лідерські здібності Авраама Лінкольна типу І:

• Він був достатньо самовпевненим, щоб оточити себе суперниками, які були сильнішими в тих галузях, де він відчував слабину.

• Він по-справжньому дослухався до думок інших людей, що допомогло йому сформувати власні, більш комплексні ставлення.

• Він довіряв людям там, де цього вимагала ситуація, і не боявся взяти провину на себе.

Аматори: історія чотирьох молодиків та їхнього квесту золотої олімпійської медалі

Девід Холберстем

Що могло змусити групу чоловіків терпіти нечувані фізичні болі та виснаження через спорт, досягнення в якому не передбачали жодних грошових винагород чи слави? Саме це питання лежить в основі захопливої розповіді Холберстема про національний відбір веслярів у США 1984 року. Ця книга надає змогу зазирнути в сам епіцентр внутрішньої мотивації.

Філософія типу І. «Жоден чартерний рейс чи автобус не перевозив спортсменів у Прінстон. Жоден тренер не ніс поспіхом свій багаж із автобуса до рецепції та не домовлявся за готельні номери, і лиш потім не спускався у фойє на обід та щоб підписатись де треба. То був світ автостопу й орендованих ліжок, а нестерпно голодні молодики купували їжу з суворими ціновими обмеженнями, якщо взагалі не жебрали її».

Покарані винагородами: проблеми зі свідоцтвами переможців, системами винагород, відмінними оцінками та іншими видами хабарів

Альфі Кон

Колишній учитель Кон викликає на дуель сліпе суспільне сприйняття скіннерівської теорії біхевіоризму: «Зроби це – й отримаєш це». Ця книга 1993 року описує школи, роботи та приватне життя, викриваючи зовнішні мотиватори та змальовуючи привабливу картину світу без них.

Філософія типу І. Чи мотивують винагороди людей? Звичайно. Вони мотивують їх здобувати нові винагороди.

Кон написав одинадцять книг про батьківство, освіту та поведінку. Як і величезні стоси статей на цю тему, кожна з яких є цікавою та провокативною. Більше інформації ви знайдете на його сайті www.alfiekohn.org.

Раз бігун – завжди бігун

Джон Л. Паркер-молодший

Роман Паркера вперше опублікований 1978 року, але досі відомий завдяки тісному колу шанувальників. У ньому подано захопливий погляд на психологію бігу на довгі дистанції. Через розповідь коледжевого бігуна на милю Квентона Кейсиді читачам відкривається сенс не лише платні, яку майстерність бере за свої послуги, але й сенсації, до якої здатна призвести, як тільки починає втілюватися.

Філософія типу І. «Він біг не з якихось фанатично-релігійних причин, а задля того, щоб вигравати, щоб швидко проходити дистанції. Не лише для того, аби бути кращим за своїх товаришів, але й для того, щоб бути кращим за самого себе. Бути сьогодні швидшим на десяту частку секунди, на дюйм, на два фути чи два ярди, ніж він був тиждень чи рік тому. Він шукав способів підкоряти фізичні обмеження, покладені на нього тривимірним світом (і якщо час є четвертим виміром, то й з ним він теж змагався). Якби він міг скорити свою слабкість і боягузтво, то про інше вже б не переймався – рано чи пізно воно прийшло б».

Маверик: історія успіху найбільш неординарного робочого місця у світі

Рікардо Семлер

У той час як більшість начальників люблять командувати, Семлер, можливо, є першим босом-поціновувачем автономії. Ухваливши цілу низку радикальних рішень, він до невпізнання змінив бразильську фірму-виробника «Семко». Він звільнив більшість членів керівництва, стер назви посад, дозволив трьом тисячам працівників компанії самостійно встановлювати свій робочий графік, кожному дав право голосу під час