Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Місіс Доусон, я не можу їх прийняти! - заперечила Тамара. – Люди подумають, що я вкрала ці сукні.

- А, начхати, що ці сноби думають. Не хвилюйся. Я скажу Вільяму, що подарувала тобі сукні. Він не буде проти. А тепер, давай виберемо мені одяг для обіду, - усміхнулася Данте.

Через годину примірок Данте нарешті знайшла сукню, яка її не повнить, не здавлює ребра і має не дуже довгий шлейф. Даніела відправила служницю вниз, а сама залишилася зачісуватися. Дівчина присіла на стільчик біля дзеркала і почала наводити лад на голові. Раптом вона знову помітила у віддзеркалені якусь тінь. Мисливиця обернулася, але нічого незвичайного не побачила. Вона перестала зачісувати волосся і спустилася, де на неї вже чекала подруга і чоловік.

Час за розповідями Керолайн пролетів швидко. Данте любила подругу, але, правду кажучи, вона хотіла, щоб Керолайн замовкла і пішла додому спати. До того ж, час був вже пізній. Годинник показував десяту вечора. А ще, Данте мала свої плани, як провести цей вечір. Але Керолайн їх трохи зіпсувала. Після того, як подруга пішла, Данте швидко піднялася до своєї спальні і скинула ненависну їй сукню. Дівчина передяглася в зручніший одяг і спустилася до Вільяма. Він, як завжди, сидів за паперами та намагався щось вирахувати. Ще години три він точно не підніматиметься до спальні. Данте підійшла до чоловіка, поцілувала його і попросила вибачити її, оскільки в неї розболілася голова, і вона хоче спати. Потім Данте знову пішла до спальні. Але дорогою туди дівчина втекла з дому. Вона йшла вулицею, сподіваючись знайти хоч якусь підказку, де вона знаходиться. На хвилину вона зупинилася біля будинку місцевого кравця. «Думаю, містер Дуглас не буде проти, якщо я позичу в нього одяг». Данте пробралася до будинку чоловіка. Там вона знайшла відповідний їй чоловічий костюм. Одягнувши його, дівчина покинула лавку кравця. Посеред вулиці Данте знову побачила силует. Вона змогла розгледіти його. Це була дівчина. Та швидким кроком попрямувала геть із міста. Данте пішла за нею. Мисливиця дійшла до таблички, на якій був надпис: «Ви залишаєте Ньюарк, штат Делавер. Щасливої дороги». Перейшовши кордон міста, Данте опинилася посеред пустелі. Був сонячний день.

- Якого біса? – здивувалась Данте.