Олена Гриб - Гра в чужу брехню, Олена Гриб

Дісон заперечливо похитав головою, всім своїм виглядом висловлюючи незгоду з цим твердженням.

– Так-так, – задоволено посміхнулася принцеса. – Арголін поза грою, бо люди не визнають імператора-мага. Батько розумів це і дав йому Тойяну. Фарме і її сина не враховуємо, бо ж їх підтримують лише ті, хто планує стати вітчимом спадкоємцю. Коли Фарме обере когось одного, то залишиться в меншості! Залишається тільки героїчна принцеса, яка повернулася зі Світу Тварюк. Законна спадкоємиця, що здійснила неможливе заради зустрічі з батьком! Але доля така жорстока… Слухайте історію! Нещасна Маргалінайя стільки років мріяла вимовити: «Добридень, тату!», а опинилася в темниці разом із брехухою, що замахнулась на її батька! Але принцеса вирвалася і навіть знайшла ліки для татуся! На жаль, вона трохи запізнилася. Зовсім трохи… Уявіть, її рідна тітка схибнулася! Сумно, еге ж? – неочікувано змінила тон Маргалінайя. – Однак я пишаюся собою, адже це – новий рівень! Уже зрозуміли сюжет? Зрозуміли?! Гадаю, тобі, – вона звернулася до Лін, – має бути приємно, що ми міняємося ролями. Рейте, поквапся!

У дверях з’явилося вузьке обличчя придворного мага, що сяяло застиглою божевільною усмішкою.

«Вікно!» – встигла подумати чарівниця, помічаючи рух ельфа в тому ж напрямку. А світ тим часом закрутився потоками світла, сліпуче спалахнув і…

І все залишилося колишнім, хіба що очі немилосердно сльозилися та кольорові кола застеляли погляд.