Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   — Ти хотіла показати Леа свій малюнок?

   — Так, і я хотіла їй сказати, що люблю її. Це не має значення, що вона інша. Якщо вона знатиме, що її теж люблять, вона не буде такою сумною. Я не хочу, щоб вона йшла.

   — Ти ще зможеш їй це сама сказати, — пообіцяв Ноа, але якесь інтуїтивне почуття гризло його тривожними сумнівами, нагадуючи, що виконати цю обіцянку може виявитися тепер зовсім непросто.

   Камілла захотіла пити, і Ноа нагрів їй півсклянки молока. Потім вона забрала свій малюнок і пішла далі малювати до своєї кімнати.

   — Схоже, що твоя подружка більше не повернеться? — спитав Кузя, відірвавшись нарешті від телевізора.

   Обличчя у Ноа спохмурніло, і він нічого не відповів.

   — Що ми будемо робити далі? — знову спитав Кузя.

   — Зробимо, як вона написала у записці, зачекаємо п'ять днів.

•••