Ніколь Кові - Небезпечний, Ніколь Кові

СОФІ КЕРР

Почалась пара, та ми всеодно зайшли в туалет і дочекавшись коли всі дівчата вийдуть, я умилась і витерла обличчя паперовими рушниками, які мені подала Інес.

-Давай по порядку.-зітхнула вона.

-Ми розійшлись з Ніком.-зі сльозами відповіла я.

-Нуууу...-протягнула вона.-Може ви ще помиритесь. Не плач так.-втішала шатенка.

-Та мені плювати на Ніка, він ідіот!-відповіла я.-Це все через цих придурків. Мене бісять плітки про мене, а ще в мене купа проблем! І взагалі, яке їм діло до мене?

Інес трохи помовчала і просто обійняла мене.

-Давай прогуляємо останнє заняття?-запропонувала вона і я кивнула.-Мій брат, Кіт, працює офіціантом в кафе неподалік. Думаю він зможе пригостити нас алкогольними коктейлями. Завтра всеодно починаються вихідні і можна дозволити собі відпочити.

-Добре.-погодилась я.

Інес справді стала мені подругою, хоч і не була нею раніше. Не знаю, чому до свого переїзду в Паял, я не хотіла спілкуватись з нею. Вона не з заможної родини, та виявляється така доброзичлива і щира, що я дорікала собі за холодне відношення до неї.

Ми попрямували до кафе, і всю дорогу вона відволікала мене розмовами про викладача літератури, фільм, який вона дивилась з братом на минулому тижні якусь там кофтинку, яку вже придбало пів коледжу.

Кафе було світлим, з великими вікнами і на мій подив майже пустим. Ми обрали місце біля вікна на двох і до нас підійшов високий хлопець з темними кучерями в уніформі офіціанта.

-Інес!-гаркнув він.-Чому ти прогулюєш?

-Софі, познайомся - це мій брат Кіт. Він дурень.-сказала дівчина і засміялась.

Кіт перевів свої карі очі на мене і трохи розгубився, певно від мого заплаканого вигляду.

-Щось сталось?-запитав він в мене так тепло й ніжно, що по тілу побігли мурашки.

-Софі булять, тому ми вирішили прогуляти останню пару.-відповіла за мене Інес, доки хлопець так і дивився на мене.-Може пригостиш нас якимись коктейлями?

-Ви ж неповнолітні.-дорікнув Кіт, та його сестра нахмурилась.

-Про це знаєш тільки ти, тож мовчи.

-Добре.-закотив очі він і вже за хвилину приніс три коктейлі і всівся поряд зі мною, що трохи збентежило.-Людей немає, тож я трохи зависну з вами.-пояснив він.-За що тебе булять, Софі?

-Не хотілося б повертатись до цієї теми.-потисла плечами я.

-Щоб там не було, знай що ти дуже вродлива і це все через заздрощі.-усміхнувся він.

-Дякую.

-Ти вже переходиш межу.-дорікнула йому Інес і ми всі разом засміялись.

———————

КЕМЕРОН ТЕРНЕР 
 

Я побачив Софі, яка підходила до будинку і відкинувши телефон, пішов їй на зустріч. Було ще рано, вона мала бути на занятті, я був певен у цьому, адже ми домовились, що я заберу її о другій.

-Пташко?-почав я, побачивши, яка вона засмучена.-Ти раніше. Чому не подзвонила?-запитав я, та вона просто потисла плечами.

-Ми з Інес прогуляли останнє заняття. Її брат працює в кафе, тож пригостив нас коктейлями. Ми трохи побалакали і я вирішила дістатись сама, щоб трохи розвіятись.-пояснила вона, а тоді підняла брови.-Чому ти не одягнений?

Я справді був лише в кросівках і спортивних штанах, бо займатись спортом в одязі не зручно.

-Ти можеш захворіти, пішли в середину.-сказала Керр і взяла мене за руку. Я піддався і справді зайшов в квартиру.

Дівчина зняла білу куртку, кросівки і попрямувала на кухню.

-В мене є трохи часу перед роботою. Хочеш щось перекусити?-запитала вона, та я бачив що щось не так.

Підійшов ззаду, коли вона мила овочі і поставив обидві руки на стільницю поряд з її талією.

-Скажи кому я маю розбити голову.-прошепотів я їй на вухо і вона смикнулась. Овочі впали в раковину, а вона повернулась до мене обличчям і я щільніше притис її своїм тілом.

-Будь ласка, не влізай в це.-попросила вона, дивлячись своїми блакитними очима в мої.

-Тоді розказуй, хто тебе образив, пташко.-шепочу я і цілую її ніжні пухкі губи. Вони ще холодні після вуличного повітря, та щойно я їх торкаюсь, починають шалено горіти.

-Всі говорять про мене.-відповідає вона крізь поцілунок і я відчуваю як її вологі після миття овочів руки торкаються мого торсу і піднімаються вище.-Питають чи справді я зустрічаюсь з Тернером. Який Тернер у ліжку. Кажуть, що Тернер бабій.-неймовірно спокусливо відповідає вона і мої очі мутніють. Серце калатає, нижче пояса стає тісно від таких доторків.

Я торкаюсь своїм носом її маленького носика і прибираю пасмо шовковистого волосся, яке розсипалось до пояса, за вушко.

-І що ти відповідаєш? Який Тернер у ліжку?-шепочу я.

-Не відповідаю.

-Чому?-шепочу я і цілую її вушко.

-Бо Тернер мій і їм не потрібно знати, який він в ліжку.-якось образливо відповідає Керр і я підхоплюю її за солодкі сіднички, висаджуючи на стільницю. Вона обіймає ногами мій торс і ми зустрічаємось поглядами.

-В понеділок я закрию їм роти раз і назавжди, добре?-запитую я.

-Я знаю як ти це робиш.-шепоче вона і проводить пальцем по моєму синцю на торсі.

-Обіцяю, я не чіпатиму нікого. Вони і без того зрозуміють, що Тернер лише твій і не варто про тебе говорити.-кажу я і вона посміхається.

-Добре.-киває вона цілує мої губи.

Я млію і піддаюсь її маленькій провокації. Тягну руки по її талії під білу кофтинку і дивуюсь як гарно на ній виглядає це колір.

-А що там за брат Інес?-запитую я, не в силах стриматись.

-Він працює в кафе неподалік коледжу. Здається йому двадцять один і він веселий. Сказав щоб я не турбувалась, через плітки, бо я гарна і це просто заздрощі.-відповіла блондинка і я стиснув зуби. Мене дратувало, що моїй дівчині хтось каже яка вона гарна.

Вона не просто гарна. Вона неймовірна, спокуслива і безжально чарівна. А ще - моя!

-Давай сходимо в те кафе вдвох.-кажу я і стискаю її сіднички.

-Ти ревнуєш? Боїшся, що я піду до когось іншого?-запитує Софі і я підхоплюю її, пересаджуючи на стіл, а потім надавлюю на плече, змушуючи лягти, а сам нависаю зверху, проводячи рукою по її стегну.