Камілла Лекберг - Крижана принцеса

— Авжеж, так і здається. Хоча бокали й різнилися між собою, ми не виявили жодних слідів снодійного в жодному з них, але, за моїми припущеннями, Алекс пила з того, у якому був сидр.

— Але чому вона їла рибу сама, коли в неї в духовці чекала розкішна вечеря на двох?

— Так, у цьому й питання. Чому жінка залишила святкову їжу на ласку долі, а сама взялася щось розігрівати в мікрохвильовці?

— Бо вона планувала романтичну вечерю для двох, але її гість так і не завітав.

— Я також це припускаю. Вона чекала й чекала, але зрештою здалася й закинула щось із холодильника в мікрохвильовку. Я розумію її: це не дуже й то тішить — сидіти і їсти яловиче філе самій.

— Андерс заходив до неї, тож навряд чи він був тією людиною, на яку вона чекала. Як гадаєш, вона чекала на батька дитини?

— Дуже ймовірно. Так трагічно. Вона приготувала розкішну вечерю й поклала вино охолоджуватися, напевно, щоб відсвяткувати новину про дитину, як я гадаю, але він не прийшов, а вона сиділа там сама й чекала на нього. Питання в тому, ким був цей чоловік, на якого вона чекала.

— Ми не можемо стовідсотково стверджувати, що батько дитини не заходив. Можливо, він прийшов, але запізно.

— Твоя правда. Ох, це так пригнічує. Уяви лише, якби стіни могли говорити.

Еріка задумливо оглядала кімнату.

Вона була напрочуд гарною. Здавалася новою та свіжою. Еріка відчувала навіть слабкий запах фарби. Стіни були пофарбовані в один із найулюбленіших кольорів Еріки — світло-блакитний із сіруватим відтінком. Білі вікна й білі меблі добре контрастували з усім іншим, і раптом кімнатою пронеслася хвиля спокою, і Еріці захотілося схилити голову на спинку дивана й заплющити очі. Такий самий диван вона бачила в Стокгольмі, у «Хаусі», однак зі своїм заробітком могла лише мріяти про нього. Він був дуже великим і м’яким. Нові меблі поєднувалися з антикваріатом у вельми приємну суміш зі смаком. Антикваріат Алекс, певно, дістала, коли займалася реставрацією будинку в Ґетеборзі. Переважно всі антикварні меблі були в густавіанському стилі. Еріка завдячувала «ІКЕА» тим, що навчилася ідентифікувати стилі. Вона завжди хотіла купити дещо з меблів з їхньої нової колекції. Вона глибоко й заздрісно зітхнула, а потім згадала, чому вони були тут. Це поклало край її заздрощам.

— Отже, за твоїми словами, сюди приходив хтось, кого вона знала, — коханець або будь-хто інший, разом вони трохи випили, і цей «хтось» підсипав снодійне Алекс у бокал із сидром, — сказала Еріка.

— Так, це найімовірніший сценарій.

— А далі? Як гадаєш, що трапилося після цього? Як вона опинилася у ванній?

Еріка ще дужче втислася в диван і наважилася покласти ноги на журнальний столик. Вона має назбирати грошей на такий диван! Умить промайнула думка, що, якщо вони продадуть будинок, вона матиме змогу придбати всі меблі, які захоче. Однак Еріка негайно прогнала цю безглузду ідею.

— Я думаю, що вбивця чекав, допоки Алекс засне, роздягнув її й поволочив до ванної.

— Чому ти гадаєш, що вбивця волочив її, а не просто переніс до ванної?

— Протокол розтину засвідчив, що в неї були порізи на п’ятках і синці під пахвами.

Він випрямився в кріслі й з надією поглянув на Еріку.

— Чи можна я спробую одну річ?

Еріка насторожилася й скептично промовила:

— Це залежить від того, що саме ти хочеш спробувати.

— Я подумав, що ти зіграєш роль жертви.

— Атож. Дякую. Ти насправді вважаєш, що моїх акторських здібностей вистачить на це?

Вона засміялася, але підвелася й приготувалася до експерименту.

— Ні-ні, сядь. Найімовірніше, вони сиділи тут, і Алекс заснула на дивані. Тож, будь ласка, падай і зобрази безживне тіло.

Еріка щось пробурмотіла, але старанно зобразила бездиханне тіло. Коли Патрик почав її волочити, вона розплющила одне око й запитала:

— Я сподіваюся, ти не збираєшся мене роздягати?

— Ой, звичайно, що ні, не буду, та я й не думав, маю на увазі… — Він затнувся й залився рум’янцем.

— Та все гаразд, я лишень пожартувала. Убивай далі.

Вона відчувала, як Патрик волочить її підлогою, попередньо трохи відсунувши журнальний столик. Він почав тягнути її вздовж підлоги за руки, але коли зрозумів, що так не дуже зручно, схопив під пахви й потягнув до ванної. Еріка замислилася про свою вагу. Імовірно, Патрик подумав, що вона важить із півтони. Вона спробувала схитрувати й допомагати йому, аби не здаватися такою важкою, але Патрикові це не сподобалося. Ох, чому ж було не посидіти на жорсткій дієті останні кілька тижнів? Якщо казати щиро, вона неодноразово намагалася схуднути, але зрештою починала себе втішати різними солодощами. До того всього її сорочка майже задерлася. Еріка спробувала втягнути живіт і затамувати віддих, але вже невдовзі змушена була видихнути.

Спиною вона доторкнулася до холодної плитки у ванній, і її тіло самохіть затремтіло від холоду та переживань. Патрик доніс її до ванної й обережно відпустив.

— Так, усе минуло успішно. Досить важко, однак можливо. Та й Алекс важила менше за тебе.

«Ну, дякую тобі за це», — подумала Еріка, лежачи на підлозі й намагаючись непомітно розправити сорочку.

— Тепер убивці залишилося тільки покласти її у ванну.

Він ледве доторкнувся до ніг Еріки, як вона різко підхопилася й обтрусилася.

— Ні, годі. Це вже не зі мною. На сьогодні мені вже задосить синців. І ти мене аж ніяк не змусиш лягти у ванну, де лежала мертва Алекс. Це я тобі гарантую!

Патрик неохоче погодився з Ерікою. Вони вийшли з ванної й знову попростували до вітальні.

— Після того, як убивця опустив Алекс у ванну, йому залишилося тільки увімкнути воду й перерізати їй зап’ястки бритвою, яку він дістав із шухляди у ванній. Потім він мав лише прибрати за собою. Вимити посуд і витерти відбитки пальців. Тоді як Алекс повільно стікала кров’ю до смерті. Дуже-дуже холоднокровно.

— А опалення, воно ж іще не працювало, коли Алекс приїхала у Ф’єлльбакку?

— Схоже на те. І це нам дуже допомогло. Було б набагато складніше дослідити тіло, яке пролежало за кімнатної температури тиждень. Наприклад, відбитки пальців Андерса ми просто не змогли б ідентифікувати.

Еріка затремтіла. Думка про те, як могли з’явитися відбитки пальців на тілі, була для неї занадто моторошною.

Разом вони обійшли інші кімнати в будинку. Еріка уважно