Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

 — Продовжуй, — сказав він.

Майя розсіяно моргнула і продовжила заклинання. Від рук Ельдара потягнулися нитки. Вони пройшли її долоні наскрізь, підхопили нитки її мани. І спрямували їх, показуючи, як виводити чіткі візерунки. Майя здивовано дивилася на коло через Завісу. Вона і не знала, що заклинання можна плести удвох. Точніше, чула про таке, але слабо уявляла, як це.

 — Закриваємо очі, — нагадав Ельдар. — Тобі потрібно зосередитися.

Майя знехотя прикрила повіки. І зрозуміла, що як раз зосередитися з закритими очима буде складніше, поки вона відчуває тепло долонь Ельдара.

Коли коло сформувалося, їхнє заклинання явило на столі крижаний графин з тонкою шиєю і витонченою ручкою. Він був майже прозорий, як кришталь. Майя згадала свої вчорашні горщики й тихо зітхнула. Навіть не вірилося, що її власні руки брали участь у створені цієї краси.

 — Ще раз, — сказав хлопець, відсунувши графин.

Майя з невеликою затримкою простягнула руки й на мить завмерла, коли Ельдар обережно стиснув її долоні. Все-таки зосередитися буде нелегко...