Лоуренс Леві - Планета Pixar

метрів на Олімпійських іграх. Тренування, що тривають усе життя, задля того, щоб стати найшвидшим бігуном у світі, втілюються у десятисекундний забіг. Якщо світ полюбить «Історію іграшок», Pixar отримає шанс розпочати нову еру у сфері анімації. Якщо ж ні, назву компанії буде вписано до переліку тих, що робили спроби, проте так ніколи і не спромоглися влучити в ціль.

— Який розмір касових зборів першого тижня тебе влаштує? — одного суботнього дня запитав мене Стів під час прогулянки Пало-Альто.

— Будь-який, більший за десять мільйонів, — сказав я. — Та навіть якщо буде вісім — ми на коні.

— А я буду радий п’ятнадцятьом, — повідомив Стів. — Якщо отримаємо від п’ятнадцяти до двадцяти, то прогнозовані домашні збори сягнуть більше ста мільйонів. Тоді не лишиться питань, чи Pixar прорветься.

Це вже був «надцятий» раз, коли ми обговорювали тему касових зборів. Розмірковування про касовий потенціал «Історії іграшок» і його результати були однією з наших улюблених тем. Домашні касові збори — загальний виторг від продажу квитків у Північній Америці — понад 100 мільйонів були справді ласим шматком. У кіноіндустрії це число вважалося чарівним, досягнути його було дуже складно, а в мультиплікації — і поготів. За всю історію кінематографа лише чотири повнометражних мульт-фільми спромоглися отримати домашні касові збори, що перевершили цей показник, і всіх їх випустила Disney: «Красуня і Чудовисько», «Аладдін», «Король Лев» і «Покахонтас»[40].

Якщо виключити мультфільми Disney, рівень виторгу стрімко падав. Лише три недіснеївські мультфільми спромоглися зібрати домашні касові збори на рівні майже 50 мільйонів. Два з них — виробництва Universal — «Американський хвіст» 1986 року і «Земля первісних часів» 1988 року, ще один — «Жах перед Різдвом»[41] Тіма Бертона, випущений у 1993 році. По правді, за останні п’ять років, якщо не враховувати чотири діснеївські блокбастери, інші сімнадцять повнометражних мультфільмів, випущені ключовими студіями або добре знаними незалежними кіновиробниками, показали середні домашні касові збори — трохи менші від 14 мільйонів. Загальні домашні збори, не виторг за перший вікенд. У галузі анімації, за всіма показниками, Disney була єдиним потужним гравцем уже понад п’ятдесят років. Якщо умови виживання настільки суворі, що допоможе Pixar добитися перемоги?

Було би майже безглуздо покладатися на успіх першого піксарівського фільму, розраховуючи, що він зробить те, чого не досягла жодна інша студія, крім Disney. Нам був потрібен якийсь зразок. Для цього непогано підходив «Жах перед Різдвом» Тіма Бертона. Випущений у 1993 році, мультфільм отримав лише схвальні рецензії, він був виготовлений із використанням незвичної технології, що носила назву «покадрова анімація»[42], а його розповсюдженням займалася Buena Vista Distribution — діснеївська дистрибуційна компанія. Спочатку планувалося, що мультфільм вийде під лейблом Disney, але потім ухвалили рішення про зміну — стрічка вийшла під торговою маркою діснеївського підрозділу Touchstone Pictures, адже була дещо похмурою. «Жах перед Різдвом» отримав домашні касові збори в 50 мільйонів доларів (доходи сягнули позначки 75 мільйонів після повторних показів мультфільму роком пізніше). Тож якщо «Історія іграшок» спроможеться на 50 мільйонів, вона досягне такого ж поважного рівня, як «Жах перед Різдвом».

— Як щодо бертонівського мультфільму? — нагадав я Стівові. — Навряд чи ми виглядатимемо слабко, якщо покажемо такий самий результат.

— Мені подобається робота Тіма Бертона, — відповів Стів. — І отримати виторг п’ятдесят мільйонів — зовсім не соромно. Але перетин позначки в сотню мільйонів переведе нас у зовсім іншу лігу.

Для того, щоб продемонструвати загальні касові збори в понад 100 мільйонів доларів, «Історії іграшок» потрібно було в перший вікенд зібрати від 15 до 20 мільйонів. Якщо не враховувати діснеївські блокбастери, середні збори повнометражних мультфільмів за перший вікенд протягом останніх п’яти років складали майже 3 мільйони. Байдуже, з яким мірилом підходити до питання — у будь-якому разі ми замахнулися дуже високо.

Друге число, що було визначальним для майбутнього Pixar, — це початкова ціна на акції. З тієї миті, коли наша компанія повинна була стати публічною, її акції починали вільно продаватися на фондовій біржі NASDAQ — у комп’ютеризованій торговій системі, де реалізовувалася більшість IPO Кремнієвої долини. З усіх проблем, які супроводжували виведення Pixar на публічний продаж акцій, жодна не займала стільки Стівової уваги, як ціна, за якою мав відбутися перший продаж акцій.

Стартова ціна на акції означала вартість, за якою Pixar продасть їх інвесторам. Ми планували продати приблизно шість мільйонів акцій. Якщо ціна акції була 10 доларів, то ми зібрали б 60 мільйонів доларів. А якщо 20 — то вже 120 мільйонів, і так далі. Починаючи з цього моменту, шість мільйонів акцій опиняться в руках інвесторів, і вони зможуть вільно купувати і продавати їх, як це відбувається з будь-якими цінними паперами, що перебувають у вільному продажу. Проте саме перший продаж визначав, скільки отримає власне Pixar.

Ціна на піксарівські акції на фондових біржах після першого продажу теж була важливою. Вона визначала загальну вартість компанії в кожен окремо вибраний момент — і загальну вартість внеску, що належав Стіву, так само, як і вартість опціонів на акції, переданих піксарівським працівникам. Зважаючи на загальну кількість наявних акцій Pixar, якщо вони продаватимуться по 10 доларів за одну, то вартість компанії складатиме 370 мільйонів, і Стівові 80% коштуватимуть десь 300 мільйонів доларів. Якщо акції будуть у ціні по 20 доларів за одну, тоді вартість компанії складатиме 740 мільйонів доларів, а частка Стіва оцінюватиметься десь у 600 мільйонів. Іншими словами, ціна на акції Pixar на кінець першого дня торгів не лише означатиме Стівове повернення — вона оцінить його кількісно.

Спосіб, у який визначають стартову ціну на акції — вартість, за якою Pixar здійснить початковий продаж акцій інвесторам, — можна було схарактеризувати не лише як науку, а і як мистецтво. Коли компанія затвердить свій проспект у Комісії з цінних паперів і бірж, він міститиме, зокрема, і пропоновану ціну для першого продажу піксарівських акцій. Пропоновану ціну повинні визначити наші інвестиційні банкіри, спираючись на справедливу вартість для інвестування в Pixar. Уся ретельна й прискіплива робота, яку здійснювали інвестиційні банкіри, зводилась до одного — визначити це число. І коли піксарівські акції будуть виставлені на продаж, пропонована ціна стане так званим «остаточним числом» для визначення вартості Pixar.

Утім, це була лише пропонована ціна — сума, яку інвестори, на думку банкірів, будуть готові заплатити за піксарівські акції. Реальну ціну не буде встановлено аж до початку першого дня торгів, що відбудуться через кілька тижнів після затвердження проспекту в Комісії. Протягом цього часу ми будемо невтомно їздити країною, щоб зустрітися з