Александра - Зотліла, Александра
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Як раз коли закипіла вода, задзвонив телефон. Руслан Сергійович знову дзвонить з докладом про Хеппі. Включила динамік.
-Доброго дня Руслане Сергійовичу.
-Доброго Сашо. Дзвоню показати твого вкрай обнаглівшого звіра.- Він включив камеру і навів її на сплячого кота
-Моя бусінка..- Умилилася я.
-Твоя бусінка вже як танк. Він скоро ходити не зможе.
-Не ображайте мого кота, хай краще їсть. Апетит признак здоров'я.
-Ну тоді твій кіт помре від ожиріння. В нього вага вже більша за твою.
-От і добре!
-Що це тебе так погано чути? І шипить щось?
-Я собі обід готую.
-Тоді камеру включи.
-Вам цікаво споглядати, як я готую?
-Ну я ж маю якось розуміти, що ти говориш. Хоча б по губах прочитаю.
Мені то що. Включила камеру.
-Так краще?-З'язвила я
-Безперечно. Я думав, що ти досі в консерваторії.
-Чесно кажучи, я теж не очікувала, що мене так швидко відпустять.
-Як все пройшло?
-Руслане Сергійовичу, а ви не хочете камеру свою включити. А то якось не сильно хочеться розказувати, як в мене день пройшов, чорному екрану.
По ту сторону екрану тихо вилаялись. Але камеру чоловік включив. Він сидів за моїм столом в гостьовій і гладив Хеппі.
-Дякую. Ну так ось. Коли я приїхала, мене в холі зустрів сеньйор Каваллі, провів до одної з аудиторій і там спокійненько передав мене моєму новому куратору Сесіль.
-Я думав, що сам Каваллі буде тебе вести.-Нахмурився декан.
-Я теж так думала.
-А що за Сесіль?
-Сеньйора Сесіль Боневіто. Дуже гарна жінка. Ми з нею ближче познайомилися за чашкою кави. Потім заповнили документи і вона веліла мені йти відпочивати. Ось так от.
-Дуже цікаво...Тому що сам Каваллі завіряв нас, що буде особисто за тобою наглядати.
-Ну наглядати - Це не навчати. Можливо в нього багато роботи. І...кому це вам?
-Мені і ректору.
-Ааа, навіть так..
-Добре, займайся готовкою, але завтра повідом мене будь ласка, як пройшло навчання.
-Окей. Гарного дня.
Руслан Сергійович поклав слухавку, а я прийнялася їсти. За розмовою встигла все приготувати. Не знаю, чому не розказала йому про пропозицію Сесіль. Але мені здається, що поки зарано йому щось говорити.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зотліла, Александра», після закриття браузера.