Келлі Макгонігал - Сила волі

своє майбутнє «я», студенти взаємодіяли зі своїми зістареними зображеннями в се­редо­ви­щі віртуальної реальності. Учасники сідали навпроти дзеркала, однак у відображенні бачили себе через багато років. Якщо учасник хитав головою, його майбутня особистість теж це робила, повністю копіюючи його рухи. Поки учасники дивилися на себе через багато років, дослідник ставив їм запитання, наприклад: «Як вас звати?», «Звідки ви родом?» та «Чим ви захоплюєтеся?». Коли учасники відповідали, їм здавалося, ніби це говорить їхнє майбутнє «я»[181].

Провівши трохи часу з майбутнім собою, піддослідні вийшли з лабораторії віртуальної реальності та почали складати гіпотетичний бюджет. Їм дали 1 000 доларів та попросили розподілити їх у такий спосіб: гроші на поточні витрати, на розваги, банківський та пенсійний рахунки. Учасники експерименту, які взаємодіяли з майбутнім собою, відкладали на пенсійні рахунки вдвічі більше за решту студентів, які бачили в дзеркалі себе молодих. Познайомившись зі своїм майбутнім «я», студенти демонстрували більше бажання інвестувати в нього — а відповідно і в самих себе.

І хоч ця технологія ще не доступна широкому загалу, настане день, коли, перш ніж складати корпоративну пенсійну програму, у відділі кадрів кожної компанії нових працівників знайомитимуть із ними майбутніми. Тим часом існують й інші способи познайомитися з майбутнім собою (див. експеримент із силою волі «Познайомтесь із майбутнім собою»). Зміцнення континууму майбутнього себе допоможе вам не лише заощаджувати кошти, а й докладати більших вольових зусиль. Великий континуум майбутнього «я» сприяє розкриттю наших найкращих іпостасей саме зараз. Ерснер-Гершфілд помітив: люди з великим континуумом майбутнього «я» частіше приходили до лабораторії вчасно, а з малим — узагалі не приходили та просили перенести експеримент. Під враженням від цього випадкового відкриття дослідник почав вивчати, як континуум майбутнього «я» впливає на етичні рішення. Результати його останньої роботи демонструють, що люди з невеликим континуумом майбутнього «я» поводяться не досить етично під час рольових ділових ігор. Вони навіть можуть привласнити гроші, знайдені в офісі, та, не змигнувши оком, поширити інформацію, що може зруйнувати чиюсь кар’єру. Також вони частіше брешуть в іграх, де обман винагороджується грошима. Здається, що відщеплення від майбутнього «я» дає їм дозвіл ігнорувати наслідки своїх дій, а зв’язок з цією своєю субособистістю не дає змоги нашим найгіршим рисам виплисти на поверхню[182].

Експеримент із силою волі: познайомтесь із майбутнім собою

Можна навчитися ухвалювати мудріші рішення, відправивши себе в майбутнє (не обов’язково мати «ДеЛореан»[31]). Нижче подано три ідеї, як можна реально відчути себе в майбутньому та познайомитися з майбутнім собою. Оберіть ту, яка вам подобається найбільше та випробуйте її цього тижня[183].

1. Створіть майбутню пам’ять. Нейробіологи з Університетського медичного центру Гамбург-Еппендорф у Німеччині довели, що візуалізація допомагає людям навчитися відкладати задоволення на потім. Вам навіть не потрібно думати про майбутню винагороду, якщо ви відкладете задоволення, — варто просто подумати про майбутнє. Наприклад, коли вам потрібно обрати, почати проект зараз чи відкласти його, уявіть, як ви робите покупки наступного тижня або як ідете на заплановану зустріч. Уявивши майбутнє, мозок починає мислити конкретніше й одразу бачить наслідки ваших рішень. Що реальнішим та конкретнішим здається майбутнє, то вища ймовірність, що ви ухвалите рішення, про яке ваше майбутнє «я» не пошкодує.

2. Надішліть повідомлення майбутньому собі. Розробники сайту FutureMe.org винайшли спосіб, як надіслати собі майбутньому електронне повідомлення. З 2003 року вони збирають листи, які люди надсилають самі собі, та доставляють їх у день, зазначений автором. Чом би не скористатися з цієї можливості та не подумати, що ви робитимете в майбутньому та як сприйматимете свої теперішні рішення? Напишіть майбутньому собі, що ви зараз робите для досягнення своєї мети. Про що ви мрієте? Який, на вашу думку, матимете вигляд? Можете також уявити, як майбутній ви дивитиметеся на себе минулого. За які досягнення майбутнє «я» зможе вам подякувати? Психолог Гел Ерснер-Гершфілд стверджує, що навіть трохи поміркувавши про зміст такого листа, ви встановите тісніший зв’язок зі своїм майбутнім «я».

3. Уявіть себе через багато років. Дослідження показують, що така тактика здатна зміцнити силу волі. В одному експерименті лежнів попросили уявити себе через багато років — як людину, що регулярно займається спортом та насолоджується здоровим способом життя, або ж як людину неактивну, що має проблеми зі здоров’ям. Обидва образи допомогли їм злізти з дивана: вже через два місяці вони займалися спортом частіше порівняно з групою піддослідних, які такої візуалізації не робили. Чи можете ви уявити майбутнього себе, який наполегливо йде до своєї мети та насолоджується плодами своєї праці? Чи ж ви уявляєте людину, яка шкодує, що не спробувала нічого змінити? Хай ваша мрія буде сповнена яскравих деталей: уявіть, як ви почуватиметеся, який вигляд матимете, чи будете пишатися, за що будете собі вдячні або ж про що жалкуватимете.

Час чекати і час здаватися

Ми дійшли висновку, що задоволення краще відкладати. Та чи завжди це так?

Рен Ківец, дослідник у галузі маркетингу з Колумбійського університету, з’ясував, що деяким людям дуже важко відмовлятися від негайного щастя задля майбутньої винагороди. Вони постійно відкладають задоволення на користь роботи, добрих справ чи майбутніх радощів, але зрештою шкодують про свої рішення. Ківец назвав цей стан гіперопією (закручена назва для звичайної далекозорості)[184]. Більшість людей, як ми вже переконалися, страждає на «короткозорість». Коли обіцянка винагороди перед очима, вони не здатні побачити цінності відтермінованого задоволення. Люди ж, які страждають від гіперопії, хронічної передбачливості, не здатні усвідомити цінності одержання насолоди саме сьогодні. Це велика проблема — майже така сама, як і недалекоглядність, й обидва ці стани призводять до розпачу та нещастя.

У людей, яким важко змусити себе піддатися спокусі, спонтанні рішення вимагають такого самого самоконтролю, як у більшості з нас — відмова від чогось. Кожну стратегію, представлену в цій книжці, їм потрібно перевернути догори дном. Люди з гіперопією, на відміну від тих, хто страждає на міопію, мають дати собі настанову на задоволення. Наприклад, коли ви покриваєте кредит, як бонус оберіть замість готівки подарунковий сертифікат. Тоді ви змушені будете купити собі коштовний подарунок, а не відкладати все на чорний день. Водночас слід переконатися, що подарунковий сертифікат не збиратиме пил у шухляді, бо ніяк не випадає слушний момент, щоб щось на нього придбати. Також, щоб допомогти собі зробити правильний вибір, спробуйте перефокусуватися — так само, як це роблять люди, що намагаються встояти перед негайною насолодою. Замість того, щоб зациклюватися на тому, як дорого це задоволення обійдеться, людині з гіперопією слід сприймати його ціну як інвестицію. Уявіть, яку насолоду ви одержите або ж сприймайте потурання своїй слабкості як потрібний крок для відновлення сил (торговельним мережам теж про це відомо, і вони радо позиціонують свою люксову продукцію так, щоб покупців не дуже мучили докори сумління).