Станіслав Лубєнський - Степовий пірат

культури. Тут має відбутися слем. Це, певно, поклон у бік поетичних амбіцій Батька. Головна нагорода — бочка пива. Нелегко опанувати підпиту гуляйпільську публіку, якій анархізм трохи вдарив у голову. Дуже п’яний фотограф падає зі сцени. Конкурс веде якийсь чоловічок, одягнутий у чекістську шкіряну куртку зі стартовим пістолетом у руці. Він пояснює правила гри й навмання обирає з публіки журі. Один набір карток з оцінками перехоплює Антон. Судді мусять бути готові до того, що їх закидають лайкою або сміттям, якщо їхній вердикт виявиться не до смаку решті глядачів. Вже після першого вірша наш товариш дістає в голову пляшкою — на щастя, порожньою й пластиковою.

Молодші поети декламують наївні підліткові вірші — про душевні страждання, нерозуміння і п’яні подорожі міськими автобусами. Білоруський поет, представник старшого покоління, виголошує вірш про трактор у колгоспі, а потім другий — про вампіра-пенсіонера. Проте визнання він не отримує. Ведучий починає дратувати публіку своїми пістонами, його обзивають «більшовиком» і змушують щомиті ухилятись від предметів, які в нього летять. Врешті у страшному гармидері виграє молода білоруска Марійка Мартисевич. Зала порожніє.

За хвилю розпочнуться фінальні концерти. Нині зірками вечора є український «Бумбокс» і молдовський «Здоб ші Здуб». На стадіоні тим часом відбувається розвага «Томатний лідер нації». Учасники кидають помідорами в намальовані на простирадлах обличчя політиків. Ющенкові та Юлії Тимошенко дістається небагато. Безсумнівним «Томатним лідером» стає Віктор Янукович. Але про політику тут не говорять. Ми сидимо, попиваючи пиво, і Саша пояснює, що всі вже змучені цією темою. Сварилися про помаранчеву революцію, а тепер нарешті хочуть мати святий спокій. Політикам ніхто не вірить. Нестор Махно був би гордий.

Вранці кілька тисяч людей намагаються вибратися з Гуляйполя кількома рейсовими автобусами. У чергах виникає штурханина. Ті, кому не вдається втиснутись досередини, йдуть по шосе, безнадійно махаючи руками машинам, що їдуть повз них.

У квітні 2010 року під час голосування щодо продовження угоди про розміщення Чорноморського флоту Росії в Севастополі спалахнула бійка. Олесь Доній був сильно побитий і зі струсом мозку потрапив до лікарні. Але й без цього нікому вже не хочеться організовувати фестиваль, який з року в рік втрачає публіку. Гуляйпільська влада традиційно тримається осторонь.

Гуляйполе, кладка через річку Гайчур 

Жовтень 2010. Черговий фестиваль «Вольниця» в Гуляйполі. «Вольниця» — це територія вільних людей, тому тут багато говориться про волю й козаків. Про Махна — ані слова. Певно, тому гуляйпільська влада з’являється тут охоче. Приїздять також якісь другорядні постаті з області, яких Гуляйполе вітає хлібом і сіллю. Довжелезні промови. Публіки, мабуть, менше, ніж учасників фестивалю. Майорять прапори Гуляйполя: кінь мчить на тлі блакитного неба по темній степовій землі.

Серед нечисленних глядачів стоять люди у блакитних куртках Партії регіонів. У них в руках однакові прапори на довгих древках, що нагадують вудки. Вони навіть не вдають, ніби опинилися тут випадково. Годину тому їм видали реквізит із білого буса, і тепер їхнє завдання — стояти на видному місці. Час від часу вони пильно перевіряють на мобільниках, котра година. Офіційна частина завершується виступом ансамблю в народних строях і міліцейського оркестру.

Зустріч із місцевими поетами приваблює головним чином жіночок із народного ансамблю й сонних працівників бібліотеки, що прийшли з дітьми. Про свою працю розповідає також Іван Кушніренко, місцевий журналіст, який разом із Володимиром Жилінським написав кільканадцять книжок про Махна. Потім — ще концерт юних талантів із Запоріжжя. В репертуарі пісеньки Boney M. Окраса програми — виступ хору з Донецька. Дуже складно висидіти від початку до кінця. Я співчуваю журналістці «Голосу Гуляйполя», яка на завтра мусить написати відгук про цю імпрезу.

А перед будинком культури «Сучасник» прогулюється Махно. З ним можна сфотографуватись. Він приземкуватий, в зеленому мундирі й папасі та з довгим шрамом на щоці. Ніби все відповідає, але у цього Батька трохи завелике пузо. Мундир, тісно застібнутий під шиєю, підкреслює подвійне підборіддя. Опасистий Махно щомиті намагається вхопити до танцю котрусь із дівчат, що проходять повз нього. Але жінкам він не цікавий. З ним фотографуються чоловіки. Старші, в чорних кашкетах, і молодші, в адідасівських костюмах. Махно не відмовляє нікому.

Бібліографія

Аршинов П. История махновского движения (1918—1921) — Запорожье, 1995.

Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. — K., 1993.

Большая российская энциклопедия. — M., 2005.

Большая советская энциклопедия. — M., 1969—1978.

Волковинський Володимир. Нестор Махно: легенда і реальність. — K., 1994.

Голованов В. Tачанки с Юга. Художественное исследование махновского движения. —  Запорожье, 1997.

Данилов В., Шанин Т. Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921. Документы и материалы. —  M., 2006.

Касименко A. K. История Украинской ССР. — K., 1965.

Ковтонюк Борис. Легенди Дібрівського лісу. — Дніпропетровськ, 2003.

Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Гоп, куме, не журись... — Запоріжжя, 2008.

Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Нестор Махно і «Союз бідних хліборобів». — Запоріжжя, 2010.

Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Гуляй-Поле. Сторінки з історії міста Запорізької області. — Запоріжжя, 2007.

Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Нестор Махно і повстанці. — Запоріжжя, 2009.

Махно Нестор. Азбука анархиста. — M., 2005.

Нартов В. Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. — Харків, 2007.

Нестор Иванович Махно. Воспоминания, материалы и документы, ред. Владислав Верстюк. — K., 1991.

Полтавець Сергій. Діти Дикого Поля. — Слов’янськ, 2008.

Савченко Віктор. Махно. — Харків, 2008.

Скирда Александр. Нестор Махно. Казак свободы (1888—1934). — Париж, 2001.

Цветков В. Генерал-лейтенант А.К.Шкуро // Белое движение. Исторические портреты. — M, 2003.

Чоп Володимир, Лиман Ігор. Вольний Бердянськ: місто в період анархістського соціального експерименту (1918—1921 роки). — Запоріжжя, 2007.

Яланський Віктор, Верьовка