Петро Рух - СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

class="book">Рама Рама Харе Харе».

24.02.2019, Київ

Не потрібно знавцем писань,

Релігійних догматів бути.

Через практику просто стань

Тим, що є всіх релігій суттю:

Стань свободою, щастям стань,

Стань безстрашністю, стань любов'ю.

Це є втрачена ціль писань.

Ти — душа. Отже стань собою.

24.02.2019, Київ

Душа і тіло — ці поняття не антонімічні.

Питання тільки в тому, що з них чий є інструмент.

Якщо душі слугує тіло, то воно величне

Так само, як душа, хоч і помре в якийсь момент.

Матерія — теж дух, це прояв духу тимчасовий.

І бачення цього — питання серця чистоти.

Дух — це любов. Якщо бракує чистоти й любові

Пане професоре, його геть не побачиш ти.

Від будь-якої філософії це так далеко!

Це — об'єктивна дійсність, дана в сприйняття чуттям,

Що чисті й сповнені любові. Це гранично легко.

Це є природним і звичайним явищем життя.

24.02.2019, Київ

«Не бачиш Бога? Що ж, таке життя.

Це норма для людського сприйняття.

Але Його описано в писаннях.

З них це — найправильніше і останнє

(Або: єдине істинне — оце).

Вивчай його, дотримуйся, і все.

Якщо так зробиш, то потрапиш в рай.

Якщо ні — в пекло. Отже обирай.

Це буде після смерті, не раніше.

Хай все життя тебе ця віра тішить.

Так це чи ні, ніхто не перевірить.

Але це так. Блаженний той, хто вірить», —

Це є релігія. Ось атеїзм:

«Оце і є життя. Не парся, пліз.

Ти бачиш все. І більш нема нічого.

Тому не заморочуйся про Бога.

Помреш — тебе не стане. Бо ти — тіло.

Бог — втіха тих, кому не пощастило».

А є духовна практика. І це —

Природний інструмент, що нам несе

Одуження очей від сліпоти,

Можливість жити в щастя повноті,

Зв'язок із Богом, дійсний і практичний,

Що вимір часу змінює на вічний,

Витягує нас з чорної діри

Обмеженості, наче із нори.

Релігія і атеїзм — це секти.

Доки сліпі ми, ми є їх адепти.

Доки у нас незцілені чуття,

Ми поза щастя, дійсності й життя.

Тому я бакті-йогу практикую

Двадцять шість років. І вона працює.

Як саме? І що це мені дало?

Моє життя до повноти зросло.

Від чорної діри, з нуля, з нічого

До ста відсотків — до взаємин з Богом.

Зцілило це мій зір: дало йому

Сприймати Бога завжди напряму.

25.02.2019, Київ

Раби й тирани схильності свої

Приписують всім. В першу чергу — Богу.

Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.

Вони не знають іншої дороги

В стосунках. Дві позиції у них:

Раби й тирани. А любов, свобода —

Це просто етикетки, що вони

На опіум, який дають народу,

Наклеюють. Бо воля і любов

Людей інтуїтивно привертає.

Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,

І кожен це інтуїтивно знає.

Його інтуїтивно люблять всі,

Інтуїтивно тягнуться до Нього.

Але релігії усіх часів

Малюють зовсім інший образ Бога.

В них Богом називається тиран,

Яким раби самі б хотіли бути.

Бог не такий. Неправда. Це — обман.

І кожний в серці може це відчути.

Його шукають всі. Він — джерело

Свободи, щастя, мудрості і сили.

Тієї сили, що долає зло.

Він добрий, справедливий і красивий.

04.03.2019, Київ

Непереможним бути — це не диво.

Якщо не здався я — це перемога.

Якщо я знов зробив усе можливе

В служінні совісті, любові й Богу,

Я — переможець. Навіть хай я мушу

Заради цього залишити тіло,

Не втрата це. Бо ми є вічні душі.

І чистота є наша вічна сила.

Це наше вічне щастя і удача.

Це те, чого ніхто в нас не відніме.

Звичайно, що сліпі цього не бачать.

Хай. Ми не сперечатимемось з ними.

Не маєм ми претензій ні до кого.

Робити те, що хоче, може кожний.

Та тільки совісті, любові й Богу

Служіння — вічне і непереможне.

07.03.2019, Чернігів

Повітря ми сприймаєм не очима.

Легенями. Збагни тепер причину

Того, що Бога, брате, не сприймаєш

Ти у житті. Ти дихати Ним маєш.

Ця здібність є в самій людській природі.

Тож скористайся нею. Це приводить

Життя із стану ступору до руху.

Молитва — це є дихання для духу.

Молитва — це стан серця: стан любові,

Стан щастя, безкорисливості й волі,

Стан повної безстрашності. Чому?

Бо серце віддає себе Йому

І опиняється у Нього в серці.

У цьому стані, де немає смерті,

Стає доступним Він для сприйняття.

Молитва — це стан вічного життя.

15.03.2019, Київ

Хтось шукає в житті насолоди.

Чиєсь кредо — жорсткий аскетизм.

Тим і тим наша нижча природа

Лиш занурює нас в егоїзм —

Від життя повноти і від Бога

В ізольованість, в чорну діру,

В духу онкологічну хворобу,

В гарантовано програшну гру.

Що життя головне із призначень?

Що життя є природна мета?

Душу, наче красунечку сплячу,

Розбудити. Її чистота

Містить скарб найдорожчий у світі —

Безкорисливу вічну любов.

Духу чиста природа — любити.

Вклав у вищу природу цю Бог

Насолоди найбільші з можливих,

Найжорсткіші з можливих аскез.

Ця любов щастя є для щасливих,

Для нещасних — до щастя експрес.

Та до тих насолод, що приносить

Ця любов, не прив'язуйся, брате.

Прив'яжись до любові, і досить.

І ніколи не знатимеш втрати.

24.03.2019, Чернігів

Мої мрії — це цілі, яких я завжди досягаю.

Як? Роблю все можливе. А решту довершує Бог.

Молячись про любов, я в любов своє серце вкладаю.

І на практиці бачу, наскільки могутня любов,

Як любов все долає? Без виклику, тихо, природно.

Так долає все час. А любов ще сильніша за час.

Лиш любов, що від влади обставин і часу свободна,

Є єдиною вічно звитяжною силою в нас.

28.03.2019, Київ

Любов і безкорисливе служіння —

Природа Бога. Він — слуга істот усіх.

Але, на жаль, людей численним поколінням

Впродовж історії відомих нам часів

Вбивали в голову, що Бог є рабовласник,

А ми всі є Ним створені Його раби,

І що рабом потрібно бути першокласним:

Покірливо Йому служи, Його люби!

А ні — то вічне пекло. Але неможливо

Так полюбити. Все це — жалюгідний фарс.

Бог хоче, щоб були ми вільні та щасливі,

І все. Він поважає й дуже любить нас.

Його геть не цікавлять наші ритуали

І релігійність та обізнаність в Письмі.

Він хоче, щоб ми безкорисливими стали,

Бо тільки так щасливі можем бути ми.

Бо безкорисливість — те,