Артур Конан Дойль - Собака Баскервілів

клієнта такому випробуванню, я, звичайно, цілком заслужив докори у поганому веденні справи, але хто міг знати заздалегідь, яке страшне, приголомшливе видовище постане перед нашими очима, хто міг передбачати, що вночі буде туман і собака вискочить з нього просто на нас?! Ми досягли мети дорогою ціною, але обидва лікаря — і фахівець з нервових хвороб, і доктор Мортімер — запевняють мене, що сер Генрі незабаром одужає. Подорож допоможе нашому другові не тільки зміцнити розхитані нерви, але й залікувати сердечні рани. Адже до місіс Степлтон він мав щирі, глибокі почуття! Це гнітить його найбільше.

Тепер мені залишається розповісти, яку роль вона відіграла в цій похмурій історії. Я не сумніваюся, що вона потрапила під цілковиту владу Степлтона. Чим це пояснити? Любила вона його чи боялася — чи й те, й інше? Адже ці почуття цілком поєднувані. В усякому разі, він діяв впевнено. Місіс Степлтон погодилася видати себе за його сестру, але стати прямою спільницею вбивства відмовилася навідріз, і тут йому довелося переконатися, що його влада над нею не безмежна. Вона не раз намагалася попередити сера Генрі про небезпеку, але робила це так, щоб не підвести чоловіка. Степлтон, очевидно, був ревнивий, і коли баронет почав виявляти ніжні почуття до дами свого серця, Степлтон не витримав, хоча це входило в його плани, і в дикому нападі люті видав усю пристрасність своєї натури, яку доти приховував. Проте він і далі заохочував залицяння сера Генрі, розраховуючи, що той буде частим гостем у Мерріпіт-Хаус й рано чи пізно потрапить йому до лап. Але у вирішальну хвилину дружина здійняла бунт.

Вона почула про загибель каторжанина і довідалася, що того вечора, коли сер Генрі мав прийти на обід, собаку перевели в хлівець у дворі. Відбулася бурхлива сцена. Місіс Степлтон назвала чоловіка злочинцем і вперше почула від нього, що в неї є суперниця. Колишня відданість поступилася місцем ненависті. Степлтон зрозумів, що дружина його видасть, і зв’язав її, щоб вона не могла застерегти сера Генрі. Всі його розрахунки ґрунтувалися на тому, що, довідавшись про смерть баронета, у графстві згадають про прокляття, яке тяжіє над родом Баскервілів, а тоді він знову доможеться від дружини покори і змусить її мовчати. Степлтон і тут прорахувався. Його доля була вирішена й без нашого втручання. Жінка, в жилах якої тече іспанська кров, не пробачила б йому зради…

От і все, мій любий Ватсоне. А якщо вам потрібен докладніший звіт по цій справі, то мені доведеться зазирнути у свої записи. Але я, здається, нічого суттєвого не забув.

— Невже Степлтон сподівався, що сер Генрі також помре від страху, побачивши цю потвору?

— Собака був зовсім диким, крім того, він тримав його надголодь. Якби сер Генрі не помер на місці, то, в усякому разі, таке страшне видовище могло б паралізувати його сили й він не чинив би опору.

— Мабуть, так. Тепер залишається тільки одне питання. Як Степлтон довів би свої права на володіння Баскервіль-Холом, як би йому вдалося пояснити те, що він, спадкоємець, жив під чужим ім’ям та ще й так близько від маєтку? Невже це не викликало б підозр?

— На це питання я навряд чи зможу вам відповісти — ви занадто багато від мене вимагаєте. Моя сфера діяльності — минуле й сьогодення. Що ця людина збиралася робити в майбутньому, я вирішувати не беруся. За словами місіс Степлтон, її чоловік думав про це не раз. Він міг знайти три виходи. Перший: виїхати до Південної Америки, встановити там свою особистість у британському консульстві та зажадати спадщину звідти, не приїжджаючи до Англії. Другий: зробити все це в Лондоні, попередньо змінивши себе до невпізнанності. І третій: видати за спадкоємця підставну особу, забезпечивши її всіма потрібними документами, маючи з цього певну частину прибутків. Знаючи Степлтона, ми можемо не сумніватися, що той або інший вихід зі становища було б знайдено.

А тепер, друже мій, звернімося думками до приємніших речей. Кілька тижнів такої важкої праці дають нам право на вільний вечір. Я взяв ложу в оперу. Чи чули ви де Рецке в «Гугенотах»? Тож, будьте ласкаві зібратися за півгодини. Тоді дорогою ми заїдемо до Марціні та спокійно там пообідаємо.

Примітки

1

Куратор — молодший медик, який оглядав хворих у клініці.

2

Бертільйон А. (1853–1914) — французький учений-антрополог, який запровадив метод упізнання злочинців за «словесним портретом».

3

Нувориш — людина, яка швидко розбагатіла, нажила статків на спекуляції.

4

Камея — опукле рельєфне зображення, вирізане на коштовному камені або на мушлі.

5

Бушмени й готтентоти — африканські племена.

6

Боргес — один з видів друкарського шрифту. Шпони — тонкі металеві пластинки, які використовують у друкарнях для збільшення відстані між рядками набору.

7

Кельти — давні племена, що переселилися на Британські острови з Європи в IV ст. до н. е.

8

Дольмени — доісторичні споруди з двох і більше великих каменів, поставлених вертикально і накритих ще одним каменем, іноді зводилися над похованнями.

9

Едісон Томас (1847–1931) — уславлений американський винахідник. Відомий насамперед удосконаленням електричної лампочки розжарювання й винаходом фонографа. Сван — один з винахідників електричної лампочки.

10

Неолітична людина — людина пізньої кам’яної доби, культура якої характеризується переходом від мисливства і збиральництва до скотарства і рільництва, винайденням кераміки, шліфування і свердління каменю.

11

Капище — місце, де відбувалися язичницькі обряди поклоніння богам.

12

Джентрі — англійські аристократи.

13

Краніологія — наука, що вивчає черепи людей і тварин.

14

Екарте — картярська гра.

15

Ентомологія — галузь зоології, присвячена вивченню комах.

16

Пітт Вільям-Старший (1708–1778) — англійський державний діяч; з 1766 по 1768 рік — прем’єр-міністр.