Yana Letta - 2. Таємниця старого млина, Yana Letta

Бублик дає знак

Коли всі повернулися до старого дуба, де вони зазвичай обговорювали свої плани, на них уже чекав Бублик.

Кіт сидів на лавці, обережно облизував лапу, ніби нічого не сталося.

Максим сів поруч і показав йому блокнот із записами.

— Ну що, Бублику? Що думаєш?

Кіт зупинився.

Повільно підняв голову.

Подивився на нього своїми жовтими очима.

І повільно моргнув.

Максим усміхнувся.

— Тобі теж цікаво, правда?

Кіт знову моргнув.

Потім зіскочив із лавки і повільно рушив у бік млина.

— Він що, вже йде?! — здивувався Тимко.

— Ні, він просто знає, що ми все одно підемо, — сказала Соломія.

— Це якась змова, — пробурмотів Іван.

Максим підвівся.

— Увечері ми дізнаємося, що там було.

— Сподіваюся, що це не з’їсть нас, — додав Тимко.

— Та хто вас з’їсть? — буркнув Іван.

— Я не знаю, але мені б не хотілося це перевіряти!

Сонце ставало нижче.

Ніч наближалася.

А разом із нею наближалася і зустріч із тим, що бігло біля млина.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍