Рік Вейкман (Wakeman) - Сварлива рок-зірка в літах, Рік Вейкман (Wakeman)

я насправді не був настільки п’яним, я ніколи не хитався, не відчував себе без ніг. Я міг піти на справді важкий сеанс запису і осмислено розмовляти всю ніч, а потім піти додому. Моя теорія ще більше підкріплюється тим фактом, що до тих пір, поки я не захворів у середині 80-х, у мене ніколи не було похмілля. Я міг вийти і, буквально, випити літак досуха, а потім прокинутися вранці без жодного похмілля. Час від часу я міг відчувати втому, але це від того, що я не спав допізна, і чашка доброї міцної кави могла виправити це.

Пізніше мені пояснили, що обидві ці незвичайні здібності — багато випивати, залишаючись на ногах, й ніколи не страждати від похмілля — насправді були частиною проблеми. Це тому, що вони є двома способами спонукати ваше тіло зупинитися. П’яний стан і нудота, пов’язана з головокружінням та слабкістю ніг — це просто сигнал про те, що ваше тіло не в змозі впоратися з тим, що ви в нього заливаєте, і воно починає тривожитися: сигнали досить очевидні. Подібним чином похмілля перешкоджає багатьом людям, які п’ють, продовжувати. Але не в моєму випадку. І це може деякий час здаватися смішним, але насправді все це було частиною смертельного коктейлю обставин – випивка, надмірність, виснаження та погане здоров’я – який ледь не вбив мене.

Я повинен вважати себе щасливчиком, що я ще й досі живий. Дозвольте мені поділитися надлишковим спадком, яким я можу "похвалитися": серед численних власних проблем зі здоров’ям у мене був алкогольний гепатит, хронічна пневмонія, двостороння пневмонія, плеврит, хвороба легіонерів та серцеві напади.

Нема чим хвалитися, я знаю.

Я дійсно випробував власну долю.

Я кинув палити в 1979 році, але лише в 1985 році я остаточно кинув випивати. Думаю, немає жодних сумнівів, що мене б тут не було, якби не це. Випивка була найгіршою проблемою.

Ы в якийсь момент мені дали шість місяців життя, якщо я не зупинюся.

Це спрацювало.

Якщо страх оволодіває вами, він може стати найкращим лікарем, якого ви тільки можете побажати, і найкращим порадником. Я був надзвичайним любителем алкоголю – я пив портвейн і бренді півлітровими склянками: півлітра портвейну і півлітра бренді в одній літровій кружці, це був "мій" напій… разом з любителями пива. Я випив феноменальну кількість пива, вина, портвейну, бренді, всіх видів. Звісно, зрештою воно наздогнало мене, і коли це сталося, це було схоже на те, що мене переїхав джаггернаут[35].

Я був в Австралії і там почав погано себе почувати. До цього моменту я почувався добре, це сталося несподівано. Я не міг їсти, я раптово засинав посеред дня, моя шкіра зробилася жахливо жовтою, я не завжди міг контролювати свої тілесні функції, і я швидко втрачав вагу. Я міг сказати, що мої органи фактично перестали працювати – підшлункова залоза, печінка – моє тіло відключалося, мої нутрощі руйнувалися. Було видно, що я справді хворий.

Коли я повернувся з Австралії, мене ніхто не впізнав, тому що за три тижні я втратив три з половиною стоуна[36]. У мене був друг-лікар на Харлі-стріт, якого звали Девід Майєрс, тож я пішов до нього й оповів свої симптоми. Навіть не оглядаючи мене, він сказав:

- Рік, я точно знаю, що з тобою не так. Боюся, що у тебе алкогольний гепатит, а також, напевно, всілякі інші проблеми. Я зроблю кілька аналізів крові та повне обстеження, щоб побачити, що працює, але, можливо, нам також доведеться призначити біопсію.

Коли прийшли результати, він пояснив, що функція моєї печінки сильно виснажена, а нирки також страждають.

- Але ж вони все ще працюють, чи не так? — спитав я, і моє невігластво змушувало мене відчувати себе майже позитивно.

- Так, вони поки що працюють, але я боюся, що вони продовжуватимуть погіршуватися, якщо ти не вживеш рішучих заходів. Хороша новина полягає в тому, що деякі органи насправді відновлюються, тому з часом ти зможеш майже повністю відновитися. Але якщо ти не зробиш того, що я скажу тобі сьогодні, наслідки будуть критичними. Ти повинен кинути пити, інакше сходження по спіралі продовжиться.

- То що ти скажеш?

- Шість місяців.

- Добре, не пити шість місяців, я можу це зробити.

- Ні, Рік, тобі залишилося жити шість місяців. Якщо ти не зробиш те, що я скажу. І якщо твої функції опустяться нижче цієї лінії, — сказав він, показуючи на графік, — …можливо, і менше.

Я онімів.

Я був повністю у лайні

Це був 1985 рік, а мені було лише тридцять шість.

- Твої п’яні дні закінчилися, Рік. Закінчилися на всі сто відсотків. Тобі треба буде дотримуватися суворої дієти, і спочатку тобі потрібно буде приходити до мене щотижня для майже постійного спостереження. Я не можу обіцяти тобі, що ти вийдеш з цієї ситуації, навіть якщо прислухаєшся до моєї поради. Для початку ти відчуєш жахливі симптоми абстиненції, які в деяких випадках самі по собі є фатальними. Однак, якщо ти не зробиш того, що я кажу, я можу тобі пообіцяти, що дуже швидко тебе не стане.

Через вісім місяців я знову мав стати татом, і мені було дуже страшно, коли він сказав:

- Я маю бути з тобою чесним і повідомити, що ти можеш не дожити до нього.

Йому не треба було нічого більше говорити.

Я вийшов із клініки прямо на Йорк-стріт і потрапив до пабу під назвою "Герцог Йоркський", улюбленого місця The Strawbs в дні дуже важких п’янок. Бармен мене добре знав і, природно, запитав, що я хочу випити.

- Томатний сік, будь ласка.

- Добре. Що, тяжко після цілої ночі випивки, Рік?

- Ні, я більше не п’ю.

Я ніколи не був тим типом, хто "зав'язує". Мені довелося повністю припинити, як сказав доктор Майєрс. Він також дав мені список імен, до яких, за його словами, мені потрібно буде звернутися за допомогою щодо неймовірних симптомів абстиненції, включаючи АА (Анонімні Алкоголики) та інші реабілітаційні центри.

Але знаєте що?

У мене ніколи не було жодного симптому, жодного. Так само, як коли я кинув палити.

Нічого: ні тремтіння, ні галюцинацій, ні поту, нічого. (Баррі-збоченець усе ще пітніє більше, ніж я, просто тому, що він збоченець).

Люди запитують мене, як це може бути, і я пояснюю це страхом. Я ніколи не відчував такого жаху за все своє життя, і я кілька