Джо Хілл - Пожежник

прокрастися, то я його почую. Мені здавалося, в мене надто чуйний сон, щоб йому це вдалося. Чуйний, аякже. Я, напевно, в легкій комі була. Може, Норма Гілд сипонула мені в чай трохи клофеліну й планувала скористатися моєю безпорадністю.

Куточок її губ на мить вигнувся у посмішці, але підборіддя тремтіло.

Дон поклав шорстку долоню Еллі на потилицю і ніжно, незграбно погладив.

— Ти ніколи не думала, шо якби прокинулась, коли він хотів шмигнути, він, мо’, гепнув би тебе? Він намірявся вийти в ті двері, так чи інакше.

— Повз Ніка Гарольд би не пробрався, — заперечила Еллі й сердито потерла очі тильним боком долоні.

— А хто говорить, шо він би став битись? Закликав би тебе до палати і вклепав би гайковим ключем. Ні, мем. Він мав намір полишити наше товариство, хоч верть, хоч круть. Дурістю було думати, шо можна тримати його в’язнем, не садячи під замок. За твого діда я б хоч з акулою влаштував кулачний бій, та він помилявся шодо Гарольда. А от Бен Патчетт мав рацію.

Нік помітив, що Еллі потирає очі, і щось нашкрябав на серветці. Прочитавши, Еллі захитала головою.

— Ні, я не хочу твого останнього маршмелоу.

Він ще щось написав, тоді встромив ложку в кухоль і витягнув шматок топленого маршмелоу. Еллі зітхнула, розтулила рота й дала себе пригостити.

— Каже, то ліки від усіх нещасть, — промовила, бурмочучи, вона, поки жувала в’язке маршмелоу. Яскрава цівочка стекла по щоці. — Насправді від цього таки легшає на душі.

Дон Льюїстон нахилився вперед, виставивши лікті на стіл.

— Гадаю, решта розповіді багато часу не забере. Еллі повідомила Майку, той побіг до Бена Патчетта. Я сплю на сусідній з Беном розкладачці, і все те шушукання мене збудило. Коли почув, шо вони намилилися йти шукати Гарольда, запропонував піти з ними. Може, навіть відчув, шо повинен піти. Гарольд був у моїй команді. Мені забракло пильності, того йому й вийшло знов вийти на зв’язок із зовнішнім світом. Я не згадаю, хто пішов узяти рушниці з тиру, та гадаю що усі ми думали, шо Гарольд може не хтіти вертатись по добру. Пам’ятаю, шо цій міс, — він поплескав Еллі по плечу, — сказано було лишатись тут. Як можете собі уявити, толку з того — шо горохом об стіну. Ми, певно, нагнали милі зо три пішки, пішли навпростець до сховку Гарольда. Еллі весь час ішла попереду. Та все одно то було збіса близько. Коли ми дійшли туди, то побачили таке, шо гірше нікуди. Мо’, якісь із тих друзів по листуванню Гарольда справді були тими, за кого себе видавали. Мо’, навіть більшість з них. Та бодай один брехав точно. Коли ми дісталися хатинки, спереду неї був припаркований фургон. На місці були озброєні люди. Не карантинний патруль штату, нє. Ті, з кремації. Ми за всім слідкували з-за старої кам’яної стіни довкола хатинки. Всі вони були озброєні гвинтівками «бушмастер» і лупили Гарольда прикладами. Шарпали. Глузували. Гарольд валявся у бруді, стискав свого ноута і просився, шоб не вбивали. Казав, шо він безпечний, шо опанував інфекцію. Казав, шо може показати їм сховок, де купа людей вміє контролювати драконячу луску. Тоді-то Бен і запитав Майкі, чи заряджена рушниця.

— Мені здалося, ми будемо битись за Гарольда, — промовила Еллі. — Як по телеку. Четверо проти дванадцятьох. Ото дурниця, ні?

Голос у неї був хрипким і напруженим. Гарпер розуміла, що дівчинка намагається стримати сльози.

— Руки в Майкі тремтіли так сильно, шо він всю землю кулями всипав, але Бен — той умить став іншою людиною. Знаєш, у колишньому житті він був копом. Копа в ньому по лицю було видно. Зразу став спокійний, але насторожений. Сказав: «Давай-но краще я, синку» — і взяв у Майка з рук рушницю. Перша куля поцілила Гарольду в горлянку. Друга — у його ноутбук. Кремаційний загін повалився пилюку цілувати — як про мене, то вони, мо’, й досі там. Ми ж бо схопилися й щодуху дали драла, жодного разу не озирнувшись, — кава в Дона скінчилася. Кухоль він вертів у руках. — Бен Патчетт, мо’, й виглядав крутеликом у лісі, та коли вернувсь, то проплакав усі очі. Сидів на церковній лавці, а Отець Сторі обіймав його, як дитину. Отець втихомирював його, казав, шо як і була в тому чиясь вина, то саме його, аж ніяк не Бена.

Нік супився, знову щось пишучи на серветці. Посунув її до Еллі, яка прочитала написане, тоді розвернула її до Рене та Гарпер, щоб і вони могли прочитати.

Містер Патчетт не мав посилати когось по рушницю. Слід було послати когось по ДЖОНА. Він міг би врятувати Гарольда.

— Може й так, — мовив Дон, прочитавши з серветки догори дриґом. — Та ми страх як спішили. А воно, як виявилось, і добре, шо спішили. Пришли б хоч на дві хвилини пізніш, то Гарольд, мо’, їм усе б вже розказав. Тоді замість одного мертвого шкета був би табір, — повний табір мертвих шкетів. А ще мертвих дорослих, — він поставив кухоль на стіл, і той дзеленькнув. У залі метушилися люди, заповнюючи приміщення гучними і щасливими теревенями. Настав час для каплиці. Гарпер відчула, як страх вкотре скручує вузол у животі. Знову буде пісня. Знову буде злагода, до якої їй долучитися зась. Знову нестримний сплеск шуму й світла.

— Оце, здається, й усе, — промовила Рене. — Сумна балада про Гарольда Кросса.

Гарпер зовсім не хотілося кудись іти, тому, коли вона заговорила, їй понад усе просто кортіло потягнути час.

— Може, й не все. Є одна дрібниця, яка мене непокоїть. Що було в його записнику? Хтось його потім знайшов?

— Я й сам над тим мізкував, — відповів Дон, підводячись з-за столу. — Він ніде так і не відшукався. Мо’, він був у Гарольда, коли той помер. Хай так, місцезнаходження табору там не було, бо ж інакше це місце давно б із землею зрівняли.

Він цмокнув язиком, тоді похитав головою.

— Сумніваюся, що колись ми взнаємо. Є таємниці, яким не судилося бути розкритими.

10

Грудень

Між двома сестрами, Ґейл та Ґіліян Нейборс, виникла колотнеча.

У них була спільна пляшечка червоного лаку для нігтів, якої раптом не стало, тож тепер одна звинувачувала іншу в цій втраті або, може, навіть в зловмисному привласненні. Сестри були близнючками, і ставлення від природи мали одна до одної варварське. У Ґіліян вже був покручений сосок, а коли Гарпер розборонила їх, Ґейл притискала брудну шкарпетку до закривавленого носа — Ґіліян щонайменше на дюйм застромила їй у ніздрю