Ніл Гейман - Скандинавська міфологія

Згодом після цього океан, що вийшов із берегів, поглине попіл, омиваючи цілу землю, і все живе буде забуте під безсонячним небом.

Ось так настане кінець світу — у попелі й потопі, у темряві та холоді. Така невідворотна доля богів.

II

Це кінець. Але є і те, що відбудеться після кінця.

Із сірих вод океану знову постане зелена земля.

Сонце з’їдять, але донька сонця засяє на місці своєї матері, й нове сонце світитиме навіть яскравіше за старе — світитиме новим, молодим світлом.

Жінка і чоловік, Життя та Жага до життя, вийдуть з ясена, що з’єднує світи. Вони поживляться росою на зеленій землі й покохаються, а від їхнього кохання народиться людство.

Асґард зникне, але на його місці постане Ідаволл — розкішний і непорушний.

У Ідаволл прийдуть сини Одіна — Відар і Валі. За ними з’являться сини Тора — Моді та Маґні. Вони разом принесуть Мйольнір, бо тепер, коли Тора не стало, молот можуть нести лише вони двоє. З підземного царства повернуться Бальдр і Хьод, і вони, всі шестеро, сядуть під сяйвом нового сонця і почнуть говорити, згадуючи таємниці та обмірковуючи, що можна було зробити інакше і чи був такий підсумок неминучим.

Вони говоритимуть про Фенріра — вовка, який з’їв світ, про змія Мідґарда, а також згадають про Локі, який водночас був і не був богом, який рятував богів, а проте міг їх знищити.

А тоді Бальдр скаже:

— Гей, що то таке?

— Де? — запитає Маґні.

— Ну, он там. Блищить у високій траві. Бачиш? І там теж. Поглянь, ще одне.

Тоді вони опустяться на коліна у високій траві — боги, мов діти.

Маґні, син Тора, буде першим, хто знайде один із предметів у високій траві, а знайшовши, одразу його впізнає. Це золота шахова фігура — такою грали боги, коли вони ще жили. Вона зображує Одіна, Бога-отця, на своєму високому троні: це король.

Вони знайдуть також інші фігури. Ось Тор, в руках якого молот. Он там Хеймдалль, який притиснув до губ свій ріг. Фріґґ, дружина Одіна, — то королева.

Бальдр підніме маленьку золоту статуетку.

— Ця схожа на тебе, — скаже йому Моді.

— Це я і є, — відповість Бальдр. — Такий, яким був давним-давно, до смерті, коли жив серед асів.

Вони знайдуть також інші фігури — одні красиві, інші не дуже. Ось загрузли в чорну землю Локі та його діти-чудовиська. Он крижаний велетень. Ось Сурт — його обличчя палає.

Згодом вони з’ясують, що мають всі фігури, щоб скласти повний набір. Вони розставлять фігури для гри в шахи: на шахівниці стола боги Асґарда зустрінуться зі своїми одвічними ворогами. Новоспечене сонячне світло блищатиме на золотих шахах у цей прекрасний день.

Бальдр всміхнеться своєю сонячною усмішкою, нахилиться і зробить свій перший хід.

І гра почнеться знову.

Глосарій

Альвхейм — один із дев’яти світів. Населений світлими альвами.

Анґрбода — велетка, мати трьох дітей-чудовиськ Локі.

Асґард — місце, де живуть аси. Світ богів.

Аси — рід, плем’я або клан богів. Живуть в Асґарді.

Аск — перший чоловік, зроблений з ясена.

Аудумла — перша корова, чий язик сформував прабатька богів. З її вимені текли молочні ріки.

Аурбода — гірська велетка, мати Герд.

Бальдр — відомий як «Прекрасний». Другий син Одіна, якого любили всі, крім Локі.

Баррі — острів, на якому побралися Фрейр і Герд.

Баугі — велетень, брат Суттунга.

Белі — велетень, якого Фрейр заколов оленячим рогом.

Бергельмір — внук Іміра. Бергельмір і його дружина були єдиними гігантами, які пережили потоп.

Бестла — мати Одіна, Вілі та Be і дружина Бьора. Донька велетня Бьольторна. Сестра Міміра.

Біфрьост — міст-веселка, який з’єднує Асґард з Мідґардом.

Бодн — один із чанів, у яких зберігався мед поезії. Другий має назву Сон.

Браґі — бог поезії.

Брейдаблік — дім Бальдра, місце втіхи, музики та знань.

Брісінґамен — сяюче намисто, що належить Фрейї.

Брокк — гном, здатний створювати дивовижні скарби. Брат Ейтрі.

Бурі — предок богів, батько Бьора, дід Одіна.

Бьольверк — одне з імен, які використовує Одін, коли приховує свою справжню подобу.

Бьор — бог, син Бурі, одружений з Бестлою. Батько Одіна, Вілі та Be.

Водоспад Франангр — високий водоспад, в якому в подобі лосося ховався Локі.

Галар — один із темних альвів. Брат Ф’ялара і вбивця Квасіра.

Гарм — страшний собака, який вб’є Тюра і водночас помре від його рук під час Раґнарька.

Герд — неймовірно вродлива велетка, яку кохає Фрейр.

Гермод Моторний — син Одіна. Він їздив на Слейпнірі до Хель просити, щоб вона відпустила Бальдра.

Гіллінг — гігант, вбитий Ф’яларом і Галаром; батько Суттунга і Баугі.

Глейпнір — чарівний ланцюг, викуваний гномами, яким боги зв’язали Фенріра.

Глідск’яльв — трон Одіна, з якого він бачить дев’ять світів.

Гунгнір — спис Одіна. Він завжди влучає в ціль, а клятви, дані на ньому, непорушні.

Гуннльод — велетка, донька Суттунга, яка сторожить мед поезії.

Гюмір — земляний гігант, батько Герд.

Ґіннунґаґап — зяюча прірва між Муспельхеймом (світом вогню) і Ніфльхеймом (світом туману) на зорі творення.

Ґрімнір — «Замаскований». Одне з імен Одіна.

Ґуллінбурсті — золотий вепр, якого зробили для Фрейра гноми.

Ґ’яллархорн — ріг Хеймдалля., що зберігається біля колодязя Міміра.

Джерело Урд — джерело в Асґарді, про яке дбають норни.

Драупнір — золотий браслет Одіна, з якого кожних дев’ять ночей стікають вісім браслетів однакової цінності та краси.

Егіл — землероб, батько Тьяльві та Рьоскви.

Егір — найбільший із морських велетнів. Чоловік Ран, батько дев’яти дочок, які є хвилями океану.

Ейнгерії — воїни, які померли шляхетною смертю в бою і тепер бенкетують та борються у Вальхаллі.

Ейтрі — гном, що виковує дивовижні скарби, одним із яких є молот Тора. Брат Брокка.

Еллі — стара нянька велетня, яка насправді виявляється старістю.

Ембла — перша жінка, зроблена з вільхи.

Змій Мідґарда — Йормунґанд, син Локі.

Йорд — мати Тора, велетка, яка була також богинею землі.

Йормунґанд — змій Мідґарда. Один із дітей Локі й заклятий ворог Тора.

Йотунхейм — «йотун» означає «велетень», «гігант», тому Йотунхейм — це світ велетнів.

Івальді — Один із темних альвів. Сини Івальді змайстрували Скідбладнір — дивовижний корабель Фрейра, Гунгнір — спис Одіна та нове, прекрасне золоте волосся для Сіф, дружини Тора.

Ідаволл — «Чудова