Галіція Мідвест - Несподівані перетворення. , Галіція Мідвест

– Якщо я одужаю, чи можу я також отримати ліцензію на відкриття порталів? – у голосі дівчини зʼявилася надія.

– Так, можеш, – підтвердила Соломія. – Ти не голодна? Ірина нам залишила сирнички і млинці з мʼясом у холодильнику. Я зараз їх розігрію.

– В мене вовчий апетит, ходімо на кухню, бо я вже не можу зосередитися. Тепер думаю тільки про налисники з мʼясом, – Галя рвучко підхопилася з дивану і рушила до дверей ліворуч, які вели на кухню. Дівчата сиділи за невеликим столом у затишній кухні. Галина замислено роздивлялася стару, викладену глиняними глазурованими кахлями, піч. Налисники то зʼявлялися в її руці, то зникали. Соломія зачудовано спостерігала за нею. Вона навіть позаздрила, бо останні дні їй геть не хотілося їсти.

– А піч може бути порталом? – дожовуючи останнього налисника спитала дівчина.

– Може, через піч можна втрапити до будь-якого ресторану, де ти матимеш змогу їсти усе, що душа забажає, – пожартувала Соломія.

– Перекажи Ірині, що я не знаю, яка з неї письменниця, але готує вона смачно, – Галя густо полила сирнички варенням з чорної смородини. – То що там з останнім видом порталів?

– Нелегальні портали. Ті, які відкриваються магічними істотами, які не мають ліцензій, а отже – відповідних знань. Ці портали не врегульовані жодним Міжвидовими Імміграційними Інституціями. Тому вони і небезпечні.

– Однаково не розумію, чому Янгольський Департамент обрав саме такий портал, – Галині очі почали темніти і в її голосі забринів гнів. Соломія вже навчилася вловлювати такі моменти різкої зміни настрою дівчини.

– Це тригерна інформація. Чи хочеш ти продовжити про це говорити? – спокійно спитала Соломія.

– Так. Чи є ще щось солодке у безпечному місці Ірини?

Соломія підвелася з крісла. Озирнувшись навколо, вона побачила кривий деревʼяний креденс навпроти печі. На одній з полиць стояла баночка з липовим медом. Мавка відсунула щербате скло і дістала баночку.

– Ось, –  вона поставила мед перед Галею.

Дівчина, відкрутивши кришку, почала їсти зацукрований мед просто з банки чайною ложкою.

– То чому? – спокійніше спитала вона.

– Чому, чому? – не стрималася Соломія, – бо некомпетентні, неосвічені і непрофесійні істоти приймають безвідповідальні рішення! «Якби ви вчились так, як треба, то й магія була б своя!» – сердито перефразувала вона відомого поета з Землі Предків.

– Хочеш меду? – Галя простягнула мавці спорожнілу баночку.

Розділ 3. То прибуття, то відбуття – таке життя.