Кала Тор - Потраплянка з Харкова , Кала Тор

Безперечно, Фредерік міг би дати відповідь за кілька хвилин, але сьогодні я не мала жодного бажання з ним бачитися.

Вирішивши ще декілька питань я залишила засідання, відклавши цю проблему на інший день. А ввечері дозволила собі забути про справи, повечерявши в місті з дівчатами. Ми давно не збиралися разом поза нашим звичним колом, і ця зустріч була наче ковток свіжого повітря. Я сміялася, слухала їхні розмови, насолоджувалася моментом. Але десь у глибині свідомості залишалася тінь завтрашньої розмови з чоловіком.

Та це буде завтра. Сьогодні я мала право просто насолодитися вечором.

Гнітюче відчуття, коли у стінах, які називаєш своїми, доводиться ступати обережно, як злодійка вночі. Я ковзнула коридором, що колись здавався затишним, і, не створивши жодного зайвого звуку, зайшла до приготовленої для мене кімнати. Там чекала свіжа постіль і легка нічна сорочка. Я скинула з себе денний тягар, опустилася на ліжко і майже одразу провалилася в сон.